Головний тренер «Динамо» відповів на запитання представників ЗМІ під час пресконференції напередодні матчу Ліги конференцій проти «Зринськи» на «Арені Люблін».
- Розкажіть про кадрову ситуацію в команді, чи є у вас втрати напередодні гри?
- На сьогоднішній день з тих гравців, які були в обоймі, готуючись до матчу з «Шахтарем», у нас тільки одна втрата – Володимир Бражко. На жаль, він не зможе допомогти нам принаймні в цій зустрічі. Він залишився в Україні, поїхав до Києва аби відновлюватися, проходити необхідні процедури для того, щоб готуватися до наступної гри. Ця втрата додалася до відсутності Крістіана Біловара, який продовжує відновлюватися.
- Як би ви зараз охарактеризували стан вашої команди, вона на підйомі, піку форми чи спаді?
- Команда зараз знаходиться в робочому режимі. Маючи такий щільний графік, говорити про те, чи команда в кризі, чи на підйомі, буде недоречно і неправильно. Ми навіть не можемо провести повноцінну підготовку. У нас є час на відновлення і підготовку безпосередньо до матчу, граючи у графіку через два на третій, через три на четвертий.
- Після матчів кваліфікації та гри першого туру з «Крістал Пелас» яке у вас загальне враження про стан поля в Любліні, атмосферу на матчах?
- У першу чергу хочу подякувати організаторам, команді, яка працює над тим, аби ми відчували себе тут, як вдома. Для нас це має величезне значення. На жаль, ми не можемо приймати матчі в Києві, в Україні. Вина в тому – війна, яку ми ведемо за нашу незалежність проти країни-агресора – російської федерації. Майже 80 років пройшло з того моменту, як Київ було визволено від фашистів, а зараз ми боремося проти рашистів. Виборюємо свою незалежність, виборюємо своє право на свободу у цій війні. За це велика подяка нашим Збройним силам України, нашим захисникам і захисницям.
Безумовно, ми хочемо грати у своєму рідному місті, відчувати підтримку наших уболівальників. Це було б додатковим 12-м гравцем нам на полі. Але ситуація така, що ми вимушені сьогодні Люблін називати нашим домашнім містом. І ми дякуємо цьому місту, дякуємо за те, що в нас є така можливість, дякуємо за гостинність, дякуємо за те, що роблять тут для того, аби футбольне поле було в найкращому стані, і для того, щоб ми відчували себе тут як удома.
- Суперник може бути непередбачуваним. Чи є якісь моменти, які можуть бути непередбачуваними і водночас ключовими у завтрашньому матчі?
- Футбол – це завжди гра непередбачувана. У будь-який момент у грі – це не математика, не точна наука. Кожен з гравців, маючи певні риси, певні якості, може як чудово їх реалізувати, так і припуститися помилок. І ці помилки завжди впливають на малюнок гри і на кінцевий результат. За це футбол і люблять мільйони, тому це спорт номер один у світі.
А непередбачуваність – це, в першу чергу, індивідуальна майстерність та іноді завелике бажання продемонструвати найкращі свої якості, які мають бути додатковою мотивацією, але так само можуть бути тягарем.
- Іноді здається, що в перших таймах ваша команда немовби «спить», а «прокидається» лише в другому таймі, зʼявляється агресія. Як дійти балансу?
- Чудове запитання. Мабуть треба вас завести у роздягальню, аби гравці вас теж почули. Ми намагаємось завжди про це говорити, завжди акцентувати на цьому увагу, акцентувати на розумній агресії. Але дійсно виходить так, що тільки після якихось подій на полі команда прокидається. Ми зауважуємо, повторюємо, акцентуємо, робимо цілеспрямовані дії на це, але, скажу чесно, іноді навіть незрозуміло, чому так виходить. Дійсно, це вже як реальна проблема. Заплющувати очі на це неможна. Якщо ми це бачимо, ми це розуміємо і будемо над цим працювати. І ми над цим працюємо, акцентуючи увагу на цих діях.
- «Динамо» стало краще грати при стандартах, це результат тренувань?
- Ми намагаємося відпрацьовувати різні моменти, які трапляються у грі. Стандартні положення – це так само одна з ключових ситуацій на футбольному полі, яка може бути додатковою перевагою. Ми над цим теж працюємо.
