Дорогий Володимире Федоровичу!
Прийміть найтепліші та найщиріші поздоровлення за нагоди Вашого 75-річчя!
Перераховувати усі Ваші здобутки в футболі – марна справа: там стільки золота, стільки кубків… Звісно, особливе місце з-поміж них займають Кубок володарів кубків та Суперкубок УЄФА 1975 року. Та не трофеї зробили Вас живою легендою вітчизняного футболу, а віддана любов мільйонів уболівальників з усього світу.
Я сам мав щастя спостерігати Вас у грі та долучатись до заслужених овацій на Вашу адресу на трибунах. Згодом ми всі неодноразово аплодували Вам як тренеру та організатору, як провіднику та взірцю для багатьох-багатьох поколінь тих, хто займається футболом у найширшому сенсі.
Жодні епітети та компліменти не зможуть в повній мірі звеличити Вашу роль у нашому футболі. Не менш складно підібрати по-справжньому достойні Вас слова подяки від усієї футбольної спільноти – а надто її багатомільйонної динамівської частини – за Ваш колосальний внесок у розвиток цієї Гри в Україні.
Тому я скажу просто: дорогий наш Володимире Федоровичу, залишайтесь таким же неймовірно натхненним та продовжуйте допомагати нам змінювати український футбол на краще. Величезне Вам спасибі за все, що Ви зробили і робите зараз!
Від всього серця зичу Вам щастя, здоров’я, миру, благополуччя. Переконаний, що вся футбольна Україна Вами пишається та бажає Вам усього найкращого в цей особливий день.
Завжди Ваш,
Григорій Суркіс
