Шановні друзі! В четвер, 17 квітня, гостем редакції офіційного сайту київського "Динамо" був оборонець Андрій Несмачний. Упродовж години гравець збірної України в режимі он-лайн відповідав на ваші питання.
ОН-ЛАЙН З АНДРІЄМ НЕСМАЧНИМ:
-З ким із легіонерів у тебе найкращі стосунки?
-З Пєєвим та Чернатом… Взагалі, товаришую зі всіма. Зрозуміло, деякі труднощі виникають через мовний бар’єр, але з часом долається і ця перешкода.
-Чи були в тебе запрошення до закордонних клубів? Якщо так, то в які?
-Колись були чутки про зацікавленість мною італійського “Мілану” та низки російських команд. Але з конкретними пропозиціями до мене особисто ніхто не звертався.
-Андрію, якщо тобі запропонують контракт з “Міланом”, ти б переїхав до Італії одразу, чи взяв час для роздумів?
-У подібній ситуації не все залежить від мене. Хоча, вважаю, якщо потрапив би до “Мілану”, міг заграти і в цьому клубі.
-Ти один з не багатьох хто аплодує вболівальникам після кожного матчу. Це твій принцип?
-Так. Ми граємо для вболівальників і їх підтримка для нас дуже важлива. Хочеться, щоб на кожному матчі було якмога більше глядачів, а їх підтримка була настільки відчутна, як в матчі Україна – Іспанія.
-Чи пам’ятаєш свій перший матч в єврокубках?
-Звичайно! Ми грали в Києві проти “Русенборгу”. До матчу дуже хвилювався – рівень турніру, присутність великої кількості глядачів… Але зумів перебороти хвилювання, а після матчу Лобановський почав довіряти мені місце в основі.
-Який з матчів запам’ятався найбільше?
-Чемпіонський проти “Дніпра”. Нам була потрібна лише перемога і за шість хвилин ми програвали 0:1. Мені пощастило забити гол з нульового кута. Чесно кажучи, тоді я прострілював у воротарську… Передати словами свої відчуття після фінального свистка просто не вистачає слів!
-У останньому матчі на Кубок з “Волинню” на останніх хвилинах ти не використав вигідний момент для взяття воріт. Що ти відчуваєш у такі моменти?
-Звичайно, лише розчарування. Але попереду будуть не менш важливі матчі, у яких втрачати такі моменти не матимемо права.
-Ти типовий представник школи Лобановського, адже однаково відпрацьовуєш як в обороні так і в атаці. Мені ваша гра дуже імпонує. Скажіть, з приходом Михайличенко змінилися вимоги до гравців? 
-Особливих змін я не бачу. І при Лобановському і при Михайличенко ми витримуємо певну ігрову філософію, яка перевірена роками і приносить результат.
Я із задоволенням працював з великим тренером Валерієм Васильовичем, а нині пізнаю футбол під орудою його учня Олексія Олександровича. Головне, що в мене з тренером є взаєморозуміння, що неабияк допомагає в роботі.
-Який матч з “Шахтарем” буде для команди більш важливим – у фіналі Кубка країни чи в чемпіонаті?
-Ми не можемо розділяти матчі з “Шахтарем” на більш чи менш важливі. Це наш найпринциповіший суперник і будь-який матч з ними дуже важливий. До того ж наше завдання – виграти чемпіонат і Кубок, а для цього потрібно виграти обидві очні зустрічі.
-Чи є у “Динамо” комплекс відносно “Шахтаря”?
-Ніколи його не було і не буде. Всі наші останні невдачі в матчах з “Шахтарем” не можна назвати закономірними. І ми це доведемо!
-Які перспективи у динамівської молоді? Кого можеш виокремити з цілої низки перспективних гравців?
-За професійного відношення до справи ряд талановитих молодих гравців з “Динамо-2”, наприклад Алієв чи Милевський, можуть вже найближчим часом претендувати на місце в основі першої команди.
-Тобі не здається, що у справжнього оборонця на першому місці має бути надійність на його робочому місці і лише після цього – участь в атаці?
-Так, я з цим погоджуюсь. Нині така ситуація, що я часто один граю лівого крайнього оборонця і часом буває важкувато. Я чудово взаємодіяв з Каладзе та Косовським на фланзі, але нині вони не грають за “Динамо”, що для мене стало певною проблемою.
-Як ти вважаєш, чого не вистачає “Динамо” для повторення успіхів 1998/99 років?
-Насамперед - зіграності. Нам потрібен час для того, щоб повністю зрозуміти один одного. Ті, хто був основою динамівських успіхів наприкінці 90-х разом грали з дитинства. У нас нині зібрані представники різних футбольних шкіл, але ми з кожним матчем все краще розуміємося.
-Ти любиш читаєш книжки? Яким віддаєш перевагу? Хто в команді найбільший інтелектуал?
-Читаю не дуже багато. Переважно – на базі та в літаку. Полюбляю детективи. У команді в нас багато інтелектуальних гравців, але перевагу віддам Шовковському.
-Як вважаєш: тобі повністю вдалося розкритися в “Динамо” чи ще є потенціал для зростання?
-Вважаю, в мене все попереду. Футбол на місці не стоїть, постійно зростають швидкості, технічний та тактичний рівень підготовки. Мені лише 24 роки і для прогресу ще є час.
-Де провів відпустку в грудні?
-В Єгипті, на узбережжі моря в місті Шамаль-Шейх. Разом зі мною були Лисицький, Радченко та Скоба. В цьому ж місті з динамівців відпочивали Шовковський та Федоров. Дуже гарно і весело провели час. Каталися на джипах і мотоциклах по пустелі, з’їздили на піраміди.
-Як проводиш час зі своєю дівчиною?
-Нині в мене немає коханої. Раніше, коли зустрічався з Наталкою, весело проводили час у компанії друзів, за грою в більярд чи боулінг.
-Ти професійний футболіст, який виходить на поле за гроші. Наскільки важливий для тебе матеріальний стимул?
-Безумовно, він має значення. Захищаючи кольори “Динамо”, клубу – що має складені десятиліттями традиції, на перше місце виходять командні інтереси. На грошах не варто зациклюватися. Краще абстрагуватися від цих питань, тоді “легше буде спати”.
-Розкажи про своїх батьків? Як часто з ними бачишся?
-Вони для мене найдорожчі люди, які дали путівку в життя. З раннього дитинства батьки виховували мне в “правильному” руслі, привели і не дали ще юнаком залишити футбол, коли було бажання все кинути. Нині вони мешкають в Криму, в Бахчисарайському районі, неподалік від морського узбережжя. На жаль, не часто доводиться погостити у батьківській оселі: лише два рази на рік – літом та зимою, проте вони навідуються до мене значно частіше.
-Який матч у кар’єрі для себе вважаєш найгіршим?
-Плей-офф з німцями за право грати на чемпіонаті світу 2002 року. Тоді в Німеччині підопічні Руді Феллера за 15 хвилин досягли бажаного рахунку, не 
залишивши нам жодних шансів на поїздку в Японію та Корею.
-Гра якого з футболістів, що виступає на твоїй позиції, найбільше імпонує?
-Завжди заряджений на боротьбу Роберто Карлос. Мені довелося грати проти нього в груповому турнірі Ліги чемпіонів на “Сантьяго Бернабеу”. Також подобається манера гри міланця Паоло Мальдіні.
-Цікавишся статистикою своїх виступів у “Динамо” та збірній Україні?
-Безумовно, після кожного матчу аналізую розшифровку дій, роблю певні висновки. Частенько переглядаю відео матчів, помічаю позитивні та негативні сторони своєї та командної гри.
-Андрій, на який машині ти їздиш?
-Зараз в мене “Мерседес CLK”. При виборі вплинула світова репутація німецького авто, а також його комфортабельність та зручність в керуванні.
-Вважаєш, потенціалу нинішнього “Динамо” вистачить для підкорення єврокубкових вершин?
-Потенціалу нинішнього підбору гравців вистачить для гучних перемог. До “Динамо” нині потрапляють практично готові виконавці, з яких треба лише “сколотити” боєздатний колектив. Думаю, це станеться найближчим часом.
-Як часто користуєшся Інтернетом? Які сайти відвідуєш?
-Люблю читати автомобільні новини. Дізнаватися про останні новинки цієї галузі. Також частий гість на динамівському сайті. Іноді “зависаю” в різноманітних чатах, спілкуюся з користувачами “всесвітнього павутиння”.
-Чому, на твою думку, домашні матчі “Динамо” відвідує там мало глядачів?
-Можливо, у людей зараз інші проблеми. Але футбол у нас люблять, свідченням чого є переповнені стадіони на єврокубкових турнірах. Вважаю, незабаром наші вболівальники “подивляться” і в бік національного чемпіонату.
У найближчих матчах чемпіонату та Кубку України нам конче потрібна ваша підтримка! Приходьте на стадіон, уболівайте за “Динамо” і ми зробимо все, щоб вас не розчарувати.
Андрій Несмачний.
