- Рауле, почнемо з актуального. Яка спрямованість тренувань переважає зараз, на самому початку зборів? Зараз це вже тактичні заняття чи все ж таки вони більше орієнтовані на фізичну підготовку?
- Зараз тенденція у футболі така, що з перших днів підготовки увага приділяється всьому. Це інтегральна підготовка, в якій поєднуються одночасно й тактична, й фізична, й технічна підготовка. Даний період можна змалювати як повернення до нормального робочого ритму та нагадування, повторення наших напрацювань за минулий рік.
Раніше у підготовці футболістів переважав інший підхід, основна увага приділялася фізичній готовності, а потім уже всьому іншому. Але цей підхід залишився в минулому, зараз про нього вже час забути.
- «Динамо» продовжить використовувати ту тактичну модель, яка з'явилася з вашим приходом та із затвердженням Сергія Реброва на посаду головного тренера? Тобто, напрям, вектор роботи залишаться тими самими?
- Так, говорячи загалом, та модель, яка застосовувалася нами минулого року, отримає свій розвиток. Основні риси цієї моделі – постійний контроль м'яча, після втрати м'яча – швидке відбирання, боротьба, пресинг. У цьому плані все буде зберігатися та розвиватися в тому ж напрямку.
Я вважаю, що у нас у команді зібрані гравці, які підходять під цю модель: вони можуть контролювати м'яч, грати саме у футбол, красивий, творчий футбол. Якщо б у нас не було такого підбору гравців, то, очевидно, нам довелося би змінювати модель гри, нехай і на менш привабливу, але щоб максимально ефективно використовувати наявних виконавців.
- На вашу думку, чи є на даний момент у команді проблемні позиції, гравці певного амплуа, яких бракує, аби повною мірою використовувати обрану модель гри?
- Після того, як травму отримав Євген Макаренко, слабкою ланкою у нас став лівий фланг оборони. На цій позиції ми намагалися задіяти вже кількох гравців – Бурду, Віду, Данило Сильву, але у них при виході із захисту із м'ячем та переході в атаку, на жаль, немає такої плавності, яка притаманна Жені. Тому перед президентом і ставилося питання, що нам потрібно придбати лівого захисника, щоб заповнити цю позицію. А на інших позиціях ми більш-менш укомплектовані. Звичайно, у футболі, як і в усіх інших аспектах життя, завжди є простір для вдосконалення. Але зараз ми задоволені тим набором гравців, які є у нас у наявності.
- Роман Безус, який усе ж залишив команду, нечасто з'являвся на полі в матчах, тому що гірше вписувався в запропоновану модель гри або ж він просто програвав конкуренцію за місце у складі?
- Що стосується Романа, як гравця та просто людини, можу сказати про нього лише хороше. Але на цій позиції у нас велика конкуренція, на неї претендує багато інших гравців – Беланда, Мігель Велозу, Сидорчук. Рома – молодий хлопець, йому потрібна ігрова практика. Я розумію його бажання весь час бути в ігровому тонусі, тому ми його й відпустили.
- Із вашим приходом на тренуваннях з'явилися цікаві вправи, в яких гравці беруть участь із великим задоволенням та азартом. Коли вправи підіймають настрій, гравці працюють більш ефективно?
- Ми не хочемо, щоб гравці розслаблялися. Коли футболіст на полі, у нього має бути максимальна концентрація, гранична зібраність, стовідсоткова готовність. Але це не значить, що тренування не можуть бути цікавими, розважальними. Коли гравці працюють із м'ячем, ми вимагаємо від них максимальної концентрації, максимальної віддачі. Природно, щоб гравець відчував повне задоволення від тренувань, вони мають проходити із м'ячем.
- За скільки днів до першого матчу розпочнеться планомірна підготовка до протистояння з «Генгамом»?
- Я не можу сказати, що ми готуємося лише до «Генгаму». Команда готується до всього сезону загалом. А планомірну підготовку до конкретної гри з «Генгамом» ми почнемо приблизно за тиждень до її початку.
- Скільки зазвичай ваші підопічні переглядають ігор за участю свого наступного суперника в Лізі Європи?
- Ми підбираємо для перегляду два або три матчі. Одну домашню гру та одну виїзну. Ще ми підбираємо гру свого суперника проти команди, приблизно схожої за манерою гри з «Динамо», щоб знати, як вони будуть діяти проти нас.
- Чи спілкувалися ви із Сергієм Ребровим під час відпустки?
- Спілкувався із Сергієм щотижня. Запитував у нього, чи є якісь плани щодо придбання нових гравців. Загалом, періодично телефонували один одному, обговорювали робочі моменти.
- А зараз, коли робота вже почалася, або коли сезон уже в розпалі, скільки часу на день ви спілкуєтеся із Сергієм Станіславовичем?
- Більше, ніж із дружиною, це точно. Думаю, що він теж зі мною спілкується частіше, ніж зі своєю дружиною (сміється). Ми обидва хворіємо футболом, увесь час переживаємо за команду, говоримо про можливі проблеми. Ми постійно дуже тісно спілкуємося.
- Ви можете порахувати, скільки приблизно годин на добу ви думаєте про футбол?
- (сміється) Точну цифру я вам, звісно, навряд чи скажу. Годин вісім-десять на день я повністю присвячую роботі. А думаю про футбол постійно. Я засинаю та прокидаюся з думками про футбол. Змушений констатувати, що це перетворюється на хворобу. Це вже, звичайно, проблема (посміхається).
- А скільки футбольних матчів ви дивитеся по телевізору в середньому за день?
- По телевізору футбол практично не дивлюся. Розумієте, справа в тому, що я не можу дивитися футбол, і при цьому бути розслабленим, тому що я завжди одразу ж починаю аналізувати гру, мій мозок одразу налаштовується на робочий режим. Але це все ж таки виснажує, адже я не можу розслабитися та просто насолоджуватися переглядом. Тому я вважаю за краще використовувати цей час на аналіз гри наших суперників.
- Коли ми спілкувалися одразу після вашого приходу до «Динамо», ви сказали, що ідеальною тактичною моделлю для вас на той момент була «Баварія» Хосепа Гвардіоли. Але ж футбол постійно розвивається, змінюється. Модель гри якої команди ви назвали би найбільш прогресивною, близькою до ідеалу на даний момент?
- Я й зараз скажу вам, що модель гри, яку будує Гвардіола, – це та модель, яку можна брати за зразок. Яку б команду він не очолював, у ній встановлюється порядок. До того ж, Хосеп залишає після себе слід, як він це зробив у «Барселоні», яка й зараз грає в тому стилі, який він їй прищепив. Це тренер, у якого можна багато чому навчитися. Але існує основна помилка при застосуванні цієї моделі іншими тренерами, й вона полягає в тому, що не в усіх командах є такий підбір гравців, як у Гвардіоли.
Підсумую: те, як буде грати «Динамо», залежить від того, яким є підбір гравців. Успіх нашої команди полягає не лише в тренерах, але й у хорошому підборі гравців. Ми даємо їм лише партитуру, а вони, як музиканти, мають виконати твір. Якби вони не були хорошими гравцями, які партитури ми би їм не давали, вони не змогли би виконувати це. Коли поєднується й те, й інше – вміле управління та виконавці – тоді виходить хороший результат.
Спілкувався Ігор Бондаренко
* фото А. Лукацький
Copyright © 2015 FC Dynamo Kyiv
