Родріго: «Я щаслива людина»

Родріго: «Я щаслива людина»

Родриго

АДАПТАЦІЯ

Незважаючи на те, що я грав в основі, перший рік був дуже важкий. Але зараз адаптувався і набагато краще сприймаю всі зауваження тренера, краще розумію його настанови. Стало набагато легше. Можу сказати, що вже заспокоївся, але мені важче, ніж іншим бразильцям Клеберу, Рінкону та Корреа. Бо вони живуть разом із сім'ями. Тому інколи з'являється якась нервозність. Більшість часу я проводжу на базі, а отже переважно спілкуюся із динамівцями-співвітчизниками. А якщо з'являться вільний час, то вдома сиджу в Інтернеті.

РОДОЛЬФО ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Я хотів повернутися до бразильського клубу, щоб бути ближче до сім’ї, бути разом із донькою. Коли отримав пропозицію від «Корінтіанса», вирішив перейти і грати саме там. Думаю, клуби не дійшли згоди щодо трансферу, тому не вдалося домовитись.

Я не впевнений, що президент «Динамо» погодиться на мій переїзд до «Локо». Тому що було багато пропозицій і клуб завжди відмовляв. Я не знаю, чому клуб не захотів мене продати. Хто цікавився? Із бразильських – «Сан-Паулу» і «Корінтіанс», із європейських клубів –  «Бордо». Французи хотіли взяти мене в оренду, але я сам відмовився.

Я радий за Родольфо. Якщо перехід сприятиме його професійному зростанню, це піде на користь. З іншого боку я втратив друга, тому що поза полем ми були дуже близькі. Це було важко усвідомити.

ПОЗИЦІЯ ТА УДАР

Найбільш комфортно я почуваю себе у центрі захисту з Ващуком, а от із Мандзюком поки що ні. Тому що він часто втрачає позицію, ще не адаптувався до нашої схеми гри.

Сильний удар – це моя вроджена якість. Наприклад, Рональдіньо – майстер дриблінгу, у Роберто Карлоса - висока швидкість. А в мене сильний удар. На "Олімпійському", зараз вже не пригадую, з ким грали, я забив гол майже з центру поля. Це мій найулюбленіший гол.

Різниця між українським та бразильським захисником полягає в тому, що попри відповідальність, яку відчуває кожен із нас, і настанову тренера, бразилець любить імпровізувати на полі. Якщо вдалось – добре, якщо прокол – тоді несеш за це відповідальність і вислуховуєш від тренера претензії.

КОНФЛІКТ ІЗ РЕБРОВИМ

На збори в Ізраїлі з командою не поїхав перекладач. Виникла ситуація, коли в одному з ігрових моментів ми один на одного почали перекладати провину за пропущений гол. Просто не порозумілись. Потім у роздягальні у нашу розмову втрутився тренер. Але коли повернулися до Києва, ми зустрілися утрьох - я, Ребров і Дем’яненко. Поговорили і конфлікт було вичерпано. На даний момент, непорозумінь між нами немає.

ЗБІРНА

Звичайно, я, як і усі бразильці, мрію зіграти за національну збірну. Це мрія усього мого життя. Якби «Динамо» гідно виступило в Лізі чемпіонів, то це теж стало б гарною нагодою засвітитися. А якщо говорити про найбільш імовірні країни, де тебе можуть помітити тренери збірної – це Іспанія та Німеччина.

РОДИНА

Я виріс у великій сім'ї - нас шестеро братів та сестер. Змалку працював на полі, паралельно займався футболом. Чудово знаю, що таке важка праця. Тепер, коли це принесло плоди, я щасливий. Найважчим для мене була розлука з сім'єю, все інше було дрібницями. Бо людину, яка колись рубала цукрову тростину, не страшить ніщо – ні клімат, ні важка праця. Я щаслива людина. Моя родина теж щаслива, тому що футбол годує і їх.

Володимир Крамар, "Динамо TV", спеціально для www.fcdynamo.kiev.ua

Інші новини

Титульний партнер
Технічний партнер
Офіційний партнер