У четвер, 24 жовтня, «Динамо» зустрінеться у гостях з римською «Ромою» у матчі 3-го туру основного етапу Ліги Європи УЄФА.
Матч відбудеться на знаменитій домашній арені римлян «Стадіо Олімпіко».
Олімпійський стадіон, відоміший на весь світ під оригінальною італійською назвою «Стадіо Олімпіко» (італ. Stadio Olimpico) — найбільший стадіон італійської столиці, який розташовано у спортивному комплексі «Форо Італіко» (Італійський форум).
Стадіон є домашньою ареною для двох римських суперклубів – «Лаціо» та «Роми». Крім того, тут проводить свої домашні матчі національна збірна Італії, проводяться змагання з регбі та легкої атлетики.
Історія
«Стадіо Олімпіко» розташований у північно-західному районі Рима у підніжжя Монте-Маріо. Він є частиною грандіозного мультиспортивного комплексу, що включає також Мармуровий стадіон, біля якого зведені монументальні статуї спортсменів, басейн, тенісний центр, обеліск Муссоліні та площу Імперії.
Шлях до Олімпійського стадіону проходить через камʼяний міст Понте Дука дʼАоста, що пролягає через річку Тибр та має довжину 200 метрів.
Будівництво стадіону розпочалося у 1928 році, а вперше він відкрився, хоч і частково, у 1932-му, у день 14-річчя завершення Першої світової війни.
Спорткомплекс, частиною якого є стадіон, спочатку отримав назву Форум Муссоліні, власне його було побудовано за ініціативи фашистського диктатора Беніто Муссоліні, який прагнув проведення в Італії Олімпійських ігор 1940 року. Планувалося, що місткість «Стадіо Олімпіко», який у той час мав назву Stadio dei Cipressi (Стадіон Кіпарісів), буде збільшено до 100 тисяч. Та Італія все ж не отримала право на проведення Олімпіади, заявку виграла Японія.
До завершення Другої світової війни спорткомплекс використовувався для залучення до фізичної культури та спорту членів воєнізованої молодіжної організації фашистської партії Opera Nazionale Balilla. Комплекс використовувався не лише для занять спортом, а і для поширення фашистської ідеології. У 1938 році стадіон приймав парад, організований на честь приїзду до Риму німецького диктатора Адольфа Гітлера.
Після завершення Другої світової війни Форум Муссоліні перейшов до власності Національного олімпійського комітету Італії та змінив назву на Foro Italico (Італійський Форум). Незавершена масштабна реконструкція стадіону Stadio dei Cipressi відновилася, і в 1953 році була завершена. Відтепер трибуни стадіону були здатні прийняти 100 тисяч глядачів, як планувалося з самого початку. Це дало стадіону нову назву – Stadio dei Centomilla («Стадіон сотні тисяч»).
17 травня 1953 року футбольним матчем збірних Італії та Угорщини відбулося урочисте відкриття оновленого стадіону. Господарі поля перемогли з рахунком 3:0.
Вже за кілька днів свій перший матч на стадіоні провів «Лаціо», поступившись «Ювентусу» 0:1. Це був перший клубний футбольний поєдинок на стадіоні. А у наступному турі першу гру на Stadio deiCentomilla провела «Рома», розписавши нульову нічию з командою СПАЛ. З того часу стадіон став домашньою ареною для обидвох столичних грандів.
Визначні події
У 1955 році Рим був обраний головним містом проведення XVII літніх Олімпійських ігор 1960 року. З цього часу назву «Стадіон сотні тисяч» поступово витіснила назва, яка належить стадіону і понині – Stadio Olimpico («Олімпійський стадіон»). Це була перша, але далеко не остання масштабна спортивна подія, що проводилася на стадіоні. «Стадіо Олімпіко» приймав церемонію відкриття Олімпіади 25 серпня 1960 року.
