Перед цим був перший для нього передсезонний збір із основним складом, перші забиті м’ячі в контрольних матчах. Чи стане березневий дебют початком успішної кар’єри?
- Романе, розпочнемо з вашого першого матчу за основний склад. Які він викликав емоції?
- Не дуже позитивні – ми не перемогли, а я відіграв лише один тайм, показавши при цьому свою не найкращу гру. Тому вважаю свій дебют не дуже вдалим. Напередодні не знав, що гратиму у стартовому складі. Потім, коли мені повідомили (а це сталося за дві години до матчу), почав налаштовуватися, адже то була перша моя гра.
- Чи передивлялися ви запис цього матчу?
- Ні. Я й так знаю, що зіграв не найкраще. Навпаки – намагаюся забути цю гру якомога швидше.
- Який вік, на вашу думку, є відправним для футболіста, аби розпочинати свій шлях у великому футболі? Свіжий приклад 18-річного нападника «Манчестер Юнайтед» Маркуса Решфорда не надихає?
- У кожного футболіста цей вік свій. Гравець має сам те відчути. Я зараз теж ще не можу зі стовідсотковою впевненістю заявити, що готовий бути гравцем основного складу «Динамо», мені ще вчитися і вчитися. Але для того, щоб чогось навчитися, треба грати й набиратися досвіду на високому рівні.
- Під яким ігровим номером вам доводилося грати? Який є улюбленим, щасливим для вас?
- Я завжди любив 11-й номер. У дитинстві мені дуже подобалася гра Дідьє Дрогба, який виступав під 11-м номером, брав із нього приклад. Можливо, тому цей номер і став моїм улюбленим.
- Раніше ви називали своїм кумиром також Артема Мілевського…
- Дійсно, десь у 2008-2010 роках Мілевський, на мою думку, був найкращим центральним нападником в Україні та одним із найкращих у Європі. Тоді він був для мене взірцем, як зараз Андрій Ярмоленко.
Повну версію інтерв'ю з Романом Яремчуком читайте у свіжому номері клубного журналу "Динамо Київ".
* фото А.Куцан
Copyright © 2016 FC Dynamo Kyiv
