Автор трьох голів у Полтаві у грі проти «Ворскли» поділився своїми враженнями від поєдинку та радістю перемоги в першості 19-річних.
- У минулому турі у матчі з «Арсеналом» у тебе не пішла гра. Цього разу в Полтаві ми стали свідками твого перевтілення. Що змінилося з того часу?
- Збільшив вимоги до себе. Подивився, переосмислив власну гру. Ось вийшов, забив.
- У першому таймі в «Динамо» не було моментів. Чому?
- Мені здається, в нашій перемозі велика заслуга Максима Тищенка. Коли він на полі, я почуваюся у своїй тарілці, легше грати. Діючи в два нападники, ми стали грати в більш атакуючий футбол.
- Коли дієте у два форварди, ти більше граєш з глибини?
- Так, я сідаю трохи глибше, а Максим – попереду. Коли граємо в одного нападника, то я розташовуюся на вістрі, поруч із останнім захисником.
- У цьому поєдинку тобі асистували Полегенько, Книш та Мякушко...
- Я вдячний і їм, і Тищенку. Він виконав величезний обсяг роботи, постійно звільняв мені зони. А якщо не забив, це не значить, що він провів поганий матч.
- Думаєте про ситуацію в турнірній таблиці?
- Свої ігри ми виграємо від матчу до матчу. Нам немає про що думати. Ми вже стали чемпіонами!
- Але суто теоретичні шанси в «Іллічівця» ще залишаються! Відіграти різницю «лише» у 18 м'ячів...
- Уже все! (Сміється).
- Усі три голи в тебе вийшли різними...
- Як тільки я бачу, що перебуваю на ударній позиції, намагаюся пробити.
- А хвилювання в такі моменти є?
- Звичайно! Перед кожним ударом.
- Валентин Белькевич дає тобі якісь настанови?
- Так, підказує, як і що краще робити в тому чи іншому епізоді. Він грав у футбол, він знає, як потрібно правильно діяти. Ми до нього дослухаємося.
- Хет-трики часто доводиться робити?
- Останній був ще в першому колі з «Карпатами». Цей – другий. Забивати, звичайно, приємно, але командні досягнення куди важливіші за індивідуальні. Завжди! Коли я забиваю, я роблю це для команди, а не для себе.
- Після матчу в роздягальні аплодували двічі. З яких приводів?
- Перший – день народження Ігоря Нагорного. Ми його вітали. А другий – те, що стали чемпіонами. Щоправда, потрібно ще «Зорю» обіграти. Хоч ми і стали чемпіонами, в Луганську ми зіграли 0:0. Хочемо довести, що ми сильніші.
- Напевно, після гри із «Зорею» оплесками в роздягальні будуть вшановувати і тебе, адже саме ти є головними претендентом на звання найкращого бомбардира першості?
- Я не знаю, що там буде (посміхається). Завдання нападника – забивати. Я й забиваю. А якщо й буде якась нагорода... подивимося.
www.fcdynamo.kiev.ua