Воротар Артур Рудько, який був визнаний найкращим воротарем Меморіалу Макарова, та автор гола нападник Дмитро Осадчий поділилися своїми враженнями про перемогу у фінальному матчі турніру.
Артур РУДЬКО, воротар молодіжної команди «Динамо»:
- Можна сказати, що нам протистояв найсильніший суперник. Інакше, ця команда не дійшла б до фіналу. Наскільки я знаю, вона й у першій лізі досить непогано виступає.
- Серія пенальті зазвичай викликає особливі відчуття у воротарів. Тобі вистачило холоднокровності?
- Чесно кажучи, був упевнений, що ми переможемо! Просто не могло такого бути, щоб ми відігралися на останніх хвилинах для того, щоб у результаті програти.
- Яку тактику обрав під час пробиття післяматчевих пенальті?
- Дивився, хто як б’є. Правша, як правило, – у правий від себе кут, шульга – у лівий. Намагався це враховувати.
- Пригадай епізод із пенальті, який призначили у твої ворота в першому таймі...
- Здається, Лещенко порушив правила. Проти одного нашого захисника грали двоє суперників, я мав відрядити йому на допомогу ще одного хава. Пішла подача, і наш гравець не встигнув за форвардом. Довелося порушувати… Пенальті міг би дістати, але не вдалося.
- Ти отримав приз як найкращий воротар турніру. Які емоції це в тебе викликає?
- Олег Макаров був видатним воротарем свого часу, я прочитав його книгу і, чесно кажучи, захоплююся його працездатністю та досягненнями. Тому для мене велика честь отримати цей приз.
- Які в цілому враження про турнір?
- Перемогли, тому враження виключно позитивні.
- А як фізичний стан?
- Я почав тренуватися раніше за решту хлопців, із «Динамо-2», тому мені було набагато легше. А вони почали турнір з нуля, тому їм було важкувато. Довелося розгойдуватися вже по ходу турніру.
* * *
Дмитро ОСАДЧИЙ, нападник молодіжної команди «Динамо»:
- Відчуття хороші: команда виграла, всі старалися. У фіналі нам довелося дуже важко. Пропустивши першими, нам довелося відіграватися і проявляти характер, причому вже не вперше на цьому турнірі – у чвертьфіналі та півфіналі також необхідно було відіграватися.
- Ви змусили свого тренера понервувати – і чвертьфінал, і фінал закінчилися серією післяматчевих пенальті...
- Так, але в цьому немає нічого страшного. Проте в таких іграх виявляється характер, ми доводимо, що здатні грати на більш високому рівні. Все ж таки нам протистояла команда з першої ліги і далеко не найслабкіша. Ми ж показали, що можемо грати на рівні з такими суперниками.
- Головний тренер протягом турніру часто тебе критикував. Схоже, це пішло на користь?
- Так, звичайно. Таким чином, він навіть мене заводив.
- Можна сказати, що у фіналі ви зустрічалися з найсильнішою командою на турнірі?
- Я так не вважаю. Суперник, можливо, і був трохи сильніший, ніж решта, але не набагато.
- Раніше ти виступав за «Динамо-2». Чи є різниця між роботою в другій команді та молодіжній?
- Так, невелика різниця відчувається.
Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)
