Видатні особистості запам’ятовуються такими, якими були у часи підкорення своїх найвищих звершень. Образ Валерія Васильовича важко зв’язати з однією, навіть дуже гучною перемогою. А їх у нього було чимало.
Пройшло більше півроку, але ми всі продовжуємо вчитися жити без Лобановського. Його “Динамо”, що залишилось без наставника в рік свого 75-річчя, всупереч обставинам зміцнило, стало згуртованішим і продовжує йти обраним курсом.
Рівно рік тому в цей день ми підіймали келихи за його здоров’я і десь у глибині душі раділи, що живемо з ним у одну епоху. Сьогодні з нами залишились його ідеї,
плани та задумки, які тепер доведеться втілювати в життя його учням.
Сьогодні днем гравці, тренери та керівництво київського “Динамо” і українського футболу, а також родичі та друзі Великого тренера зібрались біля могили Валерія Васильовича. Присутні вшанували пам’ять видатного тренера і поклали квіти до його могили.
Одним з найперших приїхав на цвинтар Олександр Головко. “Вважаю, що мене і багатьох інших хлопців з команди Валерій Васильович навчив правильно дивитися не тільки на футбол, але й на життя”, - сказав багаторічний капітан “Динамо”.
