- «Моя футбольна філософія полягає в тому, що гравці не мають думати ні про що, крім футболу, матчів та тренувань»;
- «Коли ми цікавимося гравцем, нам усе одно, звідки він. У першу чергу, ми дивимося на фізичні та розумові здібності футболіста. Дивимося на його статистику, дисципліну, слабкі та сильні сторони, а потім укладаємо контракт»;
- «Для мене дисципліна - одна з найважливіших характеристик успішної футбольної команди»;
- «Вважаю, що збірній України тоді багато дало повернення до «Динамо» Валерія Лобановського. Не можу сказати, що у Йожефа Сабо були якісь інші вимоги - мені завжди подобалося працювати під його керівництвом, навіть коли не грав. Можливо, йому часом не вистачало того авторитету, який був у Лобановського, але наш футбол у збірній був багато в чому схожий»;
- «Раніше якось не було такого: купа наколок, футболочки короткі, щоб усі руки та шия було видно. Ми якось простіше одягалися. Були дружною командою, завжди збиралися разом. А хто красивіше одягався? Ну, можливо, Андрій Гусін. Він любив довгі комірці»;
- «Секрет успіху? Потрібно просто кожен день працювати та не думати про результат. Ми працюємо, концентруючись на своїй роботі, а не на результаті»;
- «Ви знаєте, я дуже вимогливий до себе. Мені здається, не знаючи англійської мови, тренеру дуже важко прогресувати. Я намагаюся не лише дивитися матчі провідних чемпіонатів, але й читати спеціальну літературу. Іспанські, англійські журнали по тактиці. Там можна почерпнути й щось нове для тренувань, оскільки гравці втомлюються від одного й того ж»;
- «У нас уся команда була дуже весела, всі могли пожартувати. Це була одна з причин, чому ми досягали таких результатів. Всередині команди були дружба, взаємоповага. Завжди знаходили час пожартувати, зібратися разом. Якщо кудись ішли після гри, то завжди всією командою. Це було дуже важливо»;
- «Інтелект дуже важливий для спортсмена, футболіста. Я і своїм підопічним завжди кажу, що інтелект допомагає швидко знаходити потрібні рішення на полі. А де ти візьмеш цей інтелект? Потрібно вчитися, у школі, в інституті, читати»;
- «Якщо ти займаєшся індивідуальним видом спорту, залежиш сам від себе та від твого тренера. Але коли ти виходиш і в тебе на полі двадцять людей, а один або два вийшли без мотивації, це як ракова пухлина. Решта бачать, що ці гравці без мотивації, і стають такими ж»;
- «Все починається з поваги. Я завжди, коли приходжу в команду, кажу: я поважаю вашу роботу, ви поважайте мою. Все має будуватися на повазі. Далі вже є якісь моменти»;
- «Я не люблю довго обдумувати ті чи інші невірні свої рішення. Кожне рішення має свої наслідки та результати. Я намагаюся працювати так, щоб частіше приймати правильні рішення»;
- «Спробували б ви сказати вболівальникам «Тоттенхема», що їхня команда середнячок - запевняю вас, ви би з Лондона не поїхали»;
- «Тренер має випромінювати впевненість в собі, але не агресію. Коли це працює, гравці зможуть також отримати впевненість. Я не можу лаятися на публіці - це як сім'я, ви можете сваритися вдома, але в зовнішньому світі демонструвати повну ідилію»;
- «Я ніколи не рахую гроші президента, ніколи не замислююсь, наскільки він багатий та на якому місці стоїть у Forbes. Я вважаю, що Ігор Михайлович дуже любить команду, живе командою й дуже багато зробив для команди. Усі ми іноді припускаємося якихось помилок. Упевнений: і я роблю, і він робить. Але те, що він намагається зробити якомога більше й краще для «Динамо», сто відсотків»;
- «Тренер має бути різнобічним. Він не може бути тільки тактиком, тільки стратегом, тільки мотиватором. У тренера мають поєднуватися всі ці компоненти. Тоді у тебе є якісь шанси на успіх»;
- «Футбол - це така річ... Ти повинен зіграти гру, швидко проаналізувати її, забути та йти далі. Взяти щось хороше з цієї гри, проаналізувати помилки, виправити їх у тренувальному процесі та йти далі»;
- «Вважаю, що фан-сектор, та й усі вболівальники, мають бути разом, іноді проводити відкриті тренування. Тому що якщо вболівальники не будуть приходити на стадіон вболівати за нас, то футбол стане нікому не цікавий»;
- «Що таке футболіст топ-рівня для мене? У нього величезний талант. Якщо ти потрапив кудись, одні розвивають цей талант, інші залишаються на тому ж рівні. Але навіть на тому рівні таланту, який у них є, вони підтримують цей рівень. Я не вважаю, що футболісти працюють, як шахтарі»;
- «Усіма нами рухала висока конкуренція. Я добре пам'ятаю, скільки гравців проходило в ті роки через «Динамо». Валерій Васильович збирав серйозні кадри не лише з усієї нашої країни, і багато футболістів із задоволенням їхали до Києва. Все це й дозволило тренеру створити той продукт, який був гордістю українського футболу»;
- «Я ніколи не любив, коли мене і мою команду навіть не критикують, а намагаються принизити та глибоко опустити люди, які у цьому особливо не розбираються та не пройшли ані шлях тренера, ані серйозний шлях футболіста. Критикувати можна, але потрібно це робити стримано. Потрібно говорити, що це ваша особиста думка, а не говорити, що все погано, й як вони там працюють»;
- «З Ігорем Суркісом можна говорити про все. Вони з братом живуть футболом, живуть київським «Динамо». Я вдячний їм, що вони стільки років керують клубом та всю душу віддають «Динамо». Які б не були часи та зміни у країні, вони завжди намагаються зробити максимум для клубу»;
- «Мені цікаво, як розвивається світ та сучасні технології. Я не тільки за цим стежу, але ще й користуюся активно. Було б цікаво поговорити з людьми, які все це створюють та змінюють світ»;
- «Коли людина досягає якоїсь мети, вона перестає йти до її повторення з колишньою енергією. Помітивши гравців, які втратили мотивацію, тренер має говорити про це прямо, й перш за все - президенту клубу. І тільки йому вирішувати, як тут вчинити»;
- «Важливо розуміти, що не головний тренер та не його помічники досягають результату, а колектив - команда тренерів та команда футболістів. Ніколи не казав в інтерв'ю, що якогось результату домігся я. Завжди наголошував, що успіх став можливий насамперед завдяки єдності тренерського штабу, гравців, персоналу, який допомагав нам у будь-який час дня та ночі. Але найважливіша ланка у цьому ланцюгу - президент, роль якого й узагалі важко переоцінити».
