- Ви пам'ятаєте, як п'ятнадцять років тому забивали «Ольборгу»?
- (Посміхається). Телебачення забути не дає. Нещодавно знову показували той м'яч на одному з каналів, ілюструючи результати жеребкування Ліги Європи (див. ВІДЕО).
- Гол вийшов яскравим: довга передача з центру на фланг, формене знущання над двома переважаючими у зрості захисниками на вході до штрафного майданчика та виграна без шансів для воротаря дуель. Як Вам здається, сьогоднішні динамівські форварди на такий трюк здатні?
- Чому ні? (Сміється). А з іншого боку, не так важливо, як саме забивав данцям. Зараз в Інтернеті можна відшукати будь-яке відео голу, і цього в тому числі, але я переконаний, що для багатьох він через стільки років – лише рядок у протоколі матчу. І пам'ятати будуть не виконання, а важливість: ми виграли на виїзді. Потім була нічия в рідних стінах – і вихід до групового турніру Ліги чемпіонів.
- А як на мене, Сергію Станіславовичу, ви просто применшуєте значення...
- Навіть не думав. Гол «Ольборгу» був не таким красивим, як трудовим: згадую, як у тому моменті боровся за м'яч, як його видряпував. Ось це дорогого варте!
- До речі, про нинішніх форвардів «Динамо»: Лукаш Теодорчик почав відпрацьовувати аванси з першого виходу на поле. Чи велика ймовірність, що принаймні в одному з поєдинків чемпіонату ви випробуєте схему з двома нападниками не лише на останніх хвилинах?
- Маючи в наявності двох кваліфікованих виконавців цього амплуа, Теодорчика та Артема Кравця, я такого варіанту, звичайно, виключати не можу. Але це буде залежати від безлічі факторів: готовність гравців, рівня суперника, тактичних завдань на матч.
***
- Теодорчик, за вашими словами, настільки прагне прискорити адаптацію в новому клубі, що вирішив відмовитися від виклику до збірної. Це, напевно, не єдине свідчення його бажання швидше набрати форму та вписатися в динамівську командну гру?
- Тео справив приємне враження із самого початку нашого спілкування. Він розуміє, у клубі якого рівня опинився, й усвідомлює, що лише через роботу зможе пробитися до складу. Жодні колишні заслуги значення тут не мають. Наш новачок демонструє мотивацію та бажання стати в команді своїм: сподіваюся, він стане хорошим форвардом «Динамо».
- Якою мовою, якщо не секрет, спілкуєтеся з Теодорчиком?
- Англійську він, на жаль, не знає, але трохи розуміє російську...
- І, судячи з першого знайомства з нашою газетою, нею навіть читає. Скажіть, до речі, Сергію Станіславовичу: ви знаєте, що пишуть про вашого нового нападника в польській пресі?
- Ні.
- Про Теодорчика там говорять приблизно так само, як наші журналісти свого часу про Артема Мілевського – маючи на увазі недостатньо серйозне ставлення до режиму.
- По-перше, я нічого подібного не читав. А по-друге, у спілкуванні з гравцями більше покладаюся на власні висновки. Тео справив на мене, повторюся, виключно позитивне враження, він готовий працювати на тренуваннях та хоче грати. Що ж стосується Мілевського... Ви серйозно вважаєте, що Артем не хотів працювати та грати в «Динамо»?
- Були причини, що вступали з цим у протиріччя. Тепер Мілевський змінився, став серйозніше ставитися до футбольної кар'єри, але стереотипи – в'їдлива штука. Наприклад, повертаючись до «Ольборга»: хтось скаже, що данців «Динамо» зобов'язане перегравати мало не з закритими очима...
- Найбільш небезпечно у груповому турнірі Ліги Європи – дозволити собі недооцінку суперників, свідомо розділивши їх на складних та прохідних. Випадкових клубів на цій єврокубковій стадії не буває, необхідно готуватися до всіх однаково серйозно.
І вже тим паче помилкою було б несерйозно ставитися до скандинавських команд, налаштованих на безкомпромісну боротьбу до фінального свистка.
***
- Відразу після жеребкування ви знали про «Ольборг» лише в загальних рисах. Тепер, імовірно, інформації стало більше?
- Зараз нам більше цікава «Зоря», потім прийде час «Ріу Аве». А знати більше про скандинавів мені поки що й не потрібно. Ось вони зіграють зі «Стяуа» в першому турі – й інформація з'явиться сама собою.
- До португальського клубу трохи менше уваги, ніж до інших суперників по групі, – він і до Ліги Європи, якщо не помиляюся, потрапив як кубковий фіналіст...
- Якщо ви хочете сказати, що це може ускладнити отримання інформації, не погоджуся: при сучасному розвитку інтернету можна відстежувати будь-яку команду, не виходячи з дому. Я, наприклад, подивився останній матч «Ріу Аве», перебуваючи в Києві, а одному з наших тренерів було доручено злітати до Португалії та подивитися гру на власні очі.
- Про «Стяуа» зараз усюди говорять тому, що ця команда зупинилася за крок від групового турніру Ліги чемпіонів. Пропустила необов'язковий гол наприкінці основного часу матчу з «Лудогорцем», не забила в додатковий час, а в серії пенальті програла супернику, ворота якого захищав польовий гравець...
- Подивитися довелося переважно овертайм та пенальті. Але знаєте, я би не сказав, що розв'язка конкретного матчу говорить про силу «Лудогорця» чи слабкість «Стяуа». Клуб із Бухареста – регулярний учасник Ліги чемпіонів, румунський футбол завжди відзначався високим рівнем, а гравці з цієї країни виступають у багатьох серйозних європейських чемпіонатах. Та й болгарська команда останнім часом заслужила на повагу.
- Як і рік тому, вболівальники впевнені, що «Динамо» має неодмінно виходити з групи, причому з першого місця.
- Завдання перед нами стоїть саме таке, але до старту, як ви розумієте, можна говорити що завгодно. Налаштовуватися необхідно на кожен конкретний матч, а вже як складеться – гра покаже...
* фото В.Раснера
Copyright © 2014 FC Dynamo Kyiv
