Із почуттям глибокої скорботи футбольна громадськість сприйняла цю звістку. Останні 20 із гаком років Сергій Богачик був у «Динамо-3» та «Динамо-2» спочатку тренером, потім – начальником команди. На цій посаді він працював до отстаннього дня свого життя…
Уранці 28 липня у ритуальній залі Лісового кладовища відбулося прощання з Сергієм Анатолійовичем. Пішла з життя глибоко порядна та світла людина, надійний друг та справжній професіонал, слова якого ніколи не розходилися з ділом, а вчинки завжди викликали повагу. Сергій Анатолійович тривалий час працював старшим викладачем, а згодом і завідувачем кафедри у Київському технологічному інституті харчової промисловості. Із його приходом до інституту в 1968 році і набув розвитку футбол. Потім Сергій Анатолійович спробував себе на посаді тренера. Спочатку готував разом із Анатолієм Крощенком хлопців київського «Динамо-3». А у 1994-му році перейшов до «Динамо-2».
Чуйний, небайдужий – він не лише допомагав підопічним знайти себе на полі, але й часто давав важливі життєві поради. Для кожного у нього знаходився вільний час та добре слово.
Цього літнього дощового дня попрощатися з Сергієм Богачиком прийшло багато людей. По черзі вони заходили до приміщення, залишали квіти, згадували, казали останні слова, прощалися.
Тут його дружина, сім’я, онуки, родичі, найближчий друзі. Були й інші близькі люди, колеги, які тримали його фотографію, динамівці різних поколінь, працівники Федерації футболу України, ветерани футболу, гравці «Динамо-2» майже у повному складі разом із тренерським штабом та лікарями, вихованці ДЮФШ, співробітники ФК «Динамо» (Київ), адміністратори, представники Фан-клубу, журналісти та прості вболівальники.
Володимир Онищенко та Анатолій Крощенко сказали теплі слова про свого соратника і друга. Вихованці Богачика прийшли попрощатися з ним. Поклали квіти, постояли, згадали...
Окрім квітів, яких була незліченна кількість, близькі люди приносили вінки. Із ритуальної зали, де відбулося прощання, Сергія Анатолійовича несли до машини повз живий коридор під оплески всіх присутніх. Біля могили з ним попрощалися родичі та найближчі люди.
Сергій Анатолійович залишиться в нашій пам’яті чесною, порядною, щирою та доброю людиною. Його по-справжньому батьківська любов та турбота, педагогічний талант та високий професіоналізм допомогли виховати не одно покоління молодих динамівців.
- Мабуть, вам усі скажуть, що Сергій Анатолійович був справжнім наставником і у футболі, і у житті, завжди підказував, допомагав, - згадує тренер Василь Кардаш, з яким вони кілька років разом працювали у «Динамо-2». – Одного разу він навіть взяв заявки усіх команд Прем’єр-ліги, і виявилося, що не було жодної, у складі якої не числився б гравець або кілька футболістів, які пройшли через його золоті руки, з якими він зустрічався протягом життя. Він багато чим підкупав. Пішла видатна людина – він був і хорошим педагогом, вмів підказати, дати пораду і футболістам, і нам, молодим тренерам. Якщо щось не виходило, він закликав працювати, адже лише через помилки ми здобуваємо досвід. Лише праця може все перетерти.
Поховали Сергія Богачика на 75-й ділянці Лісового кладовища, поруч із сином Сергієм, який пішов з життя у жовтні 2013-го року.
Copyright © 2015 FC Dynamo Kyiv
