Дякуємо талановитому бразильцю за роки служіння «біло-синім» кольорам та згадуємо найкращі епізоди з його футбольної кар’єри.
Знизу вгору
Народився майбутній футболіст у невеликому містечку Лімейра, яке розташоване у штаті Сан-Паулу. Перші кроки у футболі маленького Карлоса мало чим відрізнялися від більшості бразильських хлопців. Днями він грав із однолітками та старшими хлопцями, причому в баталіях на подвір’ї завжди діяв на позиції форварда. Пізніше, коли він уже займався футболом професійно, тренери перевели його до центру поля.
Замолоду Корреа просто отримував задоволення від футболу й радів, коли виходив на поле й допомагав своїй команді. Саме тому свій шлях у великому футболі Карлос починав не в одному з грандів Бразилії, де напевно сидів би на лаві запасних, а в нижчих дивізіонах, провівши по одному сезону в позаштатних клубах «Сан-Бенту» та «15 листопада». В останньому Корреа став найкращим бомбардиром команди, діючи на позиції опорного півзахисника. Перехід до «Палмейраса» в 2003 році став кроком уперед, новим викликом для амбіційного гравця. «Палмейрас», хоч і є одним із найтитулованіший клубів Бразилії, виступав на той час у серії Б. За три роки виступів Корреа провів 94 матчі, забив сім голів та значно допоміг своїй команді за підсумками сезону 2003 вийти до серії А. Своєю грою бразилець привернув увагу європейських скаутів, у тому числі з леверкузенского «Баєра». Динамівські спеціалісти також не сиділи, склавши руки, й виграли боротьбу за талановитого плеймейкера, зробивши пропозицію, від якої «Палмейрас» та сам півзахисник не змогли відмовитися.
Труднощі в побуті, феєрія на полі
Приїхавши до Києва в червні 2006 року, бразилець зіткнувся з багатьма труднощами, які переважно стосувалися побуту. На щастя, поряд були співвітчизники Діого Рінкон, Родріго та Клебер, які намагалися допомагати новачку. А от на футбольному полі все було чудово. Анатолій Дем’яненко, який тоді очолював «Динамо», випустив Корреа в основному складі вже в першому матчі сезону – за Суперкубок України проти «Шахтаря». І новачок продемонстрував свій клас, виступивши на останніх хвилинах у ролі асистента – його чудовий пас у дотик замкнув Мілевський, встановивши остаточний рахунок (2:0), а «Динамо» виграло другий у своїй історії Суперкубок країни.
У чемпіонаті бразилець стартував не менш яскраво. У перших трьох турах голкіпери страждали від влучних ударів Карлоса, а в четвертому після навісу Корреа м’яча у свої ворота зрізав захисник луганської «Зорі». Тренерський штаб довірив півзахиснику виконувати всі стандартні положення, бразилець немало забивав зі штрафних, а також багато асистував партнерам. Ходили чутки про намір футболіста змінити громадянство, щоб виступати за національну збірну України. Але все так і лишилося на рівні чуток.
Із «чистого аркуша»
Корреа був основним футболістом, коли команду очолював Дем’яненко, також регулярно виходив на поле й у Олега Лужного, який тимчасово виконував обов’язки головного тренера після відставки Дем’яненка в 2007 році. Довіряв Корреа й Юрій Сьомі, який уперше очолив «Динамо» в 2008 році, але потім перестав потрапляти до складу. Можливо, основною причиною стала важка травма, яку бразилець отримав в останньому матчі сезону 2007/08 проти харківського «Металіста». У зіткненні із суперником Корреа отримав перелом малої берцової кістки лівої ноги. Відновлення зайняло не один місяць, і повернутися до загальної групи футболіст зміг лише в наступному сезоні, у розпал участі команди в чемпіонаті та в груповому турнірі Ліги чемпіонів.
У сезоні 2008/09 бразилець провів в усіх турнірах лише 20 матчів за першу команду. Не допомогла й зміна головного тренера. Влітку 2009 року «Динамо» очолив Валерій Газзаєв, який не бачив місця для Корреа у своїх тактичних схемах. Не дивно, що Карлос вирішив змінити обстановку, й наприкінці серпня 2009 року попросив керівництво клубу дозволити йому пограти на батьківщині. Отримавши дозвіл, наступні два сезони провів на правах оренди у клубах бразильської серії А – «Атлетико Мінейро» та «Фламенго».
У червні 2011 року півзахисник повернувся до «Динамо», де мав проявляти свої найкращі якості фактично з «чистого аркуша». Попри те, що ігрової практики в сезоні 2011/12 Карлос отримав небагато, він не опустив руки й, коли виходив на поле, намагався принести користь клубу, в якому він за шість сезонів зіграв за основний склад у чемпіонатах України 75 матчів (забив 12 голів), у Кубку України 9 матчів (один гол) та в єврокубках 23 матчі (один гол). У складі «Динамо» Корреа двічі ставав чемпіоном України (2007, 2009 рр.), володарем Кубка України (2007 р.) та Суперкубка України (2006 р.).
ФК «Динамо» дякує Карлосу Корреа за проведені в Києві сезони, віддані футболу сили й здоров’я, та бажає успіхів у продовженні непересічної футбольної кар’єри.
Олег Задерновський
