До річниці відкриття легендарного стадіону «Динамо»

До річниці відкриття легендарного стадіону «Динамо»

Сьогодні виповнюється рівно 91 рік з дня проведення першого матчу на домашній арені київського «Динамо», стадіоні, який носить нині ім'я легендарного Валерія Лобановського. У День народження стадіону «Динамо» пригадуємо віхи його історії.

Замість теплиць та оранжереї – поле для футболістів

На початку ХХ століття на території нинішнього стадіону поруч із Петрівською алеєю розміщувалися теплиці, які постачали овочі та фрукти до царської резиденції – Маріїнського палацу. У 1863 році на нинішній території стадіону «Динамо», у найстарішому в Києві регулярному парку, який носив тоді назву Царський сад (нині частина цього парку біля стадіону іменується Міський сад), був побудований розважальний заклад – кафе-шантан «Шато-де-Флер» (у перекладі з французької Château de Flers – замок квітів). Кафе з танцювальною залою, галереями та балконом було популярним серед жителів міста.

На початку 20-х років названий «буржуазним» заклад було закрито. На його місці за ініціативи Київської губернської ради товариства «Динамо» було збудовано кілька спортивних майданчиків, футбольне поле з дерев'яною роздягальнею, гімнастичне містечко, баскетбольний, волейбольний та гандбольний майданчики.

У перші роки після заснування футбольний клуб «Динамо» не мав власного стадіону: головні матчі проходили на Червоному стадіоні, найбільшій на той час арені міста, а на збудованому спортивному майданчику у парку, який вже носив назву Першотравневий, проходили лише тренування команди. У 1930 році товариство «Динамо» отримало підтвердження від Комітету господарства УРСР про будівництво замість оранжерей поблизу спортивних майданчиків нового великого стадіону з усією необхідною спортивною інфраструктурою.

Будівництво стадіону розпочалося у 1931 році за проектом інженера-архітектора П. Ржечицького. За два роки було виконано основні роботи із загального планування комплексу стадіону та насамперед спортивного ядра з футбольним полем та біговою доріжкою. Зведення наступних окремих споруд на його території велося у 1934-36 рр. На території комплексу також було збудовано ресторан «Динамо» у суперсучасному на той час стилі конструктивізм (архітектор – І. Каракіс). Стадіон будувався силами ув'язнених та самих киян, яких залучали на так звані недільники.