Воротаря «Динамо» Станіслава Богуша вболівальники визнали найкращим гравцем матчу з донецьким «Металургом». Сьогодні Стас разом із командою вирушив до Франції, де 9-го квітня динамівці зустрінуться з ПСЖ. Напередодні динамівський воротар розповів кореспонденту Інформвідділу про останній матч чемпіонату і підготовку до поєдинку Кубка УЄФА.
- Стасе, для «Динамо» гра з донецьким «Металургом» складалася непросто. Як вдалося залишити ворота «сухими»?
- У нас хороший підбір гравців високого рівня. Гадаю, донецьку команду ми обіграли на класі. Звичайно, сама гра складалася не так, як зазвичай, оскільки багато хлопців грали за свої збірні і повернулися до клубу в різному стані і з різним настроєм. Нічого дивного в цьому не немає, ми з честю вийшли з цього положення і здобули три важливих очки.
- У тебе було особливе бажання реабілітуватися після матчу з «Металістом»?
- Я завжди прагну робити свою роботу добре. Інша справа, що це, можливо, не завжди виходить, адже люди – не роботи. Напевно, мені пішов на користь невеликий відпочинок у матчі з «Арсеналом». Я скучив за грою, дуже хотів вийти на поле і показати всі свої найкращі якості. Що стосується ударів по моїх воротах у матчі з «Металургом», не сказав би, що їх було дуже багато, але ті, що завдавали суперники, були не з легких, тому потрібно було завжди бути на чеку.
- «Динамо» залишилося перемогти лише в чотирьох матчах, щоб достроково забезпечити собі чемпіонство. Замислювалися над цим?
- Так, якщо чесно, певні думки з цього приводу є, але ми граємо за принципом найважливіший матч – найближчий. Зараз таким є поєдинок в Парижі. Так і рухаємося маленькими кроками, а що буде далі – побачимо потім.
- У матчі з «Металургом» вперше після тривалої перерви вийшов на поле Юссуф…
- Так, ніякої нервозності не було. Відчувається, що Юссуф – гравець дуже високого рівня, він діяв спокійно і надійно. Айїла вигравав боротьбу і багато верхових м'ячів. Незважаючи на те, що в нього тривалий час не було ігрової практики, мені здається, він проявив себе з хорошого боку.
- Враховуючи травму Михалика, в матчі з ПСЖ пару центральних захисників складуть Юссуф і Саблич. Достатньо незвичний склад, справді?
- Можливо, але ці футболісти давно знаходяться в одній команді, тому вони більш-менш зіграні. Крім того, кожен чудово знає свою справу, тому, впевнений, вони намагатимуться принести велику користь, не підведуть команду. А Тарас, звичайно, для нас – дуже велика втрата. Прикро, що так сталося. Ми всі за нього переживаємо, бажаємо швидкого одужання, а також вірити в найкраще.
- Останнім часом «Динамо» часто вдало використовує стандартні положення. Зокрема, «Металургу» команда також забила після кутового. А біля своїх воріт подібні дії відпрацьовуються?
- Так, стандартні положення – це справді грізна зброя в сучасному футболі. Ми приділяємо багато уваги обороні під час стандартів, але її не так просто відпрацьовувати. Нічого нового ніхто ще не придумав. Просто кожен футболіст має бути відповідальним за опіку когось із суперників. У таких моментах потрібно бути максимально сконцентрованими й уважними. Проблема в тому, що гравцям оборони в кілька разів складніше, ніж тим, які атакують. Нападник дивиться тільки на м'яч, у нього завдання з ним зустрітися, а захиснику потрібно стежити ще й за гравцем атаки суперника.
- Ви вже розбирали гру французів?
- Плануємо зробити це найближчим часом. Я чув, що в них з'явився новий молодий хлопець, який багато забиває. В принципі, у французів вся команда злагоджена, там зібрані футболісти високого рівня – ті ж Ротен чи Жюлі, який грав у «Барселоні» та «Монако».
- Юрій Сьомін чи Сергій Краковський давали особисто вам якісь вказівки?
- Ні, Юрій Павлович іноді робить підказки, але це більше стосується темпу введення м'яча в гру – коли потрібно частіше виконувати удари від воріт, а коли краще ввести м'яча у гру рукою на найближчого захисника.
- У Франції «Динамо» влаштує нічия?
- Ми все ж таки будемо грати на перемогу. В будь-якому випадку, основним завданням буде не пропустити і, звичайно, було б непогано забити на чужому полі.
Світлана Полякова, Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)
