Один із старожил «Динамо» воротар Тарас Луценко довгий час перебував у тіні. Але минулого сезону він не один раз виручав команду у поєдинках, у яких через травми не зміг зіграти основний голкіпер Олександр Шовковський. Провівши ігри на звично високому рівні і пропустивши всього два м’ячі – в останньому матчі чемпіонату проти «Металіста» - Тарас довів, що команда будь-якої миті може на нього розраховувати. Зараз у динамівців відпустка, яку він вирішив провести в Україні. Цікаво було довідатись, як воротар відпочиває і які плани будує на найближче майбутнє:
- Ми з сім’єю традиційно поїхали в Закарпаття. Нашій доньці всього чотири місяці, тому вирішили обрати такий вид відпочинку. У принципі, в Закарпаття ми їздимо щороку, нам тут дуже подобається.
- Перебуваючи у відпустці, ви аналізуєте минулий сезон? Можете підвести короткий підсумок виступу «Динамо»?
- У мене залишилось двояке враження. З одного боку, ми не виконали поставлене перед нами завдання виграти чемпіонат і Кубок України. Для цього в нас був шанс, попри великий відрив «Шахтаря» протягом усього чемпіонату. Але ми ним не скористались. З іншого боку, у команди з’явився новий тренер, під керівництвом якого команда зробила кілька кроків уперед. Це, звичайно, приємно.
- Як оціните свою гру? У матчах, у яких ми грали, було пропущено всього два м’ячі. Це позитивний показник?
- Футбол – командний вид спорту. Не можна сказати, що за захист воріт відповідає лише одна людина, адже як і в обороні, так і в нападі, відпрацьовує вся команда. Не багато форвардів можуть за рахунок індивідуальної майстерності пройти через усе поле, обіграти команду суперника і забити гол. Тому і «сухі» ворота – це заслуга не окремо взятого гравця. Ми всі стараємось добре виконувати свою роботу, а особисті амбіції, гадаю, не можна виносити на перший план. Перемога – результат копіткої праці всієї команди, а статистика ні про що не говорить. Можна пропустити два голи, але перемогти з рахунком 3:2 і заробити три очки для команди. Образно кажучи, думаю, будь-який воротар згоден пропускати голи, аби лише команда виграла. Тому той факт, що я мало пропустив, - не показник.
- Як вам працюється під керівництвом нового тренера воротарів Сергія Краковського?
- Я вже кілька разів говорив, що кожен тренер має свою специфіку підготовки. Сергій Вікторович працює з воротарями не перший день. Достатньо подивитись на наших Славіка Кернозенка, Віталія Реву, Артема Куслія, того ж Сергія Перхуна, багатьох російських воротарів – їх гра говорить сама за себе. Зокрема, Славік значно додав під час виступів за ЦСКА (зараз «Арсенал»). Ми теж за рахунок досвіду Сергія Краковського можемо почерпнути багато корисного. У Михайла Михайлова і Віктора Чанова також великий досвід, вони багато в нас вклали, тому робота з ними, звичайно, не пройшла безслідно. Я не можу сказати, що хтось із них кращий, а хтось гірший. Головне – з нами працюють професіонали.
- Цього року у вас завершується контракт із «Динамо». Збираєтесь його продовжити?
- Мій договір підписаний за системою 1+1. Якщо я влаштовуватиму керівництво клубу, із задоволенням залишусь, якщо ж ні – щось думатиму. Думаю, це питання вирішиться після 10 червня, коли команда повернеться з відпустки. Усе залежить від головного тренера і президента.
- А ви б самі хотіли і надалі залишатись у «Динамо»?
- Якщо відповідатиму вимогам команди, то не проти співпрацювати. Якщо ні - це інше питання.
www.fcdynamo.kiev.ua
