Юрій Дмитрулін та Артем Яшкін провели певну ротацію у складі. Відзначимо появу в основі Назара Єдинака, який уже відновився після пошкодження.
Як і прогнозували гравці, поєдинок із угорцями виявився складнішим, ніж із «Волинню». Певний час справа до забитих м’ячів не доходила, проте небезпечні моменти наша команда створювала регулярно: могли відзначатися Козак із подачі Апостолюка, Дубинчак після чудового забігання та удару з гострого кута, сам Апостолюк, але з його ударом упорався воротар, та Терещенко, щоправда він сповільнився та пробив несильно.
Непогано підключався до атак Минда, як завжди активним на своєму фланзі був Дубинчак. Щоб загострити гру, мінялися флангами Минда та Винниченко. Проте всі створені моменти навряд чи можна назвати стовідсотковими. Угорці не забували гостро огризатися, одного разу на оперативний простір вийшов нападник, але Санжаревський обрав правильну позицію та завадив гравцю поцілити у ворота. В інших випадках надійно підстраховували центральні захисники Мазур та Єдинак, які вигравали боротьбу один в один, читали ситуацію, вчасно перехоплювали м’яча та нейтралізовували небезпеку, яка могла виникнути навіть у перспективі. Останні хвилини першого тайму кияни провели на половині поля суперника, близькими до успіху були Терещенко та Апостолюк, але обом завадив воротар. Уже в компенсований час Ілля мав головою замикати чудовий навіс із лівого флангу, але пробив на кілька сантиметрів вище за поперечини. Тож, на перерву команди пішли без забитих м’ячів.
На початку другого тайму тренери знову використали всі заміни, щоб дати можливість пограти всім футболістам. Цікаво, що Артем Ярмоленко, який учора грав спочатку на позиції центрального захисника, а потім змістився на правий фланг оборони, сьогодні вийшов у другому таймі на місці центрального нападника.
Другий тайм краще розпочали угорці, але Кобель не давав приводу засумніватися у своїй надійності. Стримавши стартовий натиск, наша команда перевела гру на чужу половину поля. Не влучивши по воротах, схопився за голову Корчебний, здалеку пробивав Смирний, а як Зубков не влучив у порожні ворота після того, як воротар був уже відіграний, мабуть, залишилося загадкою для нього самого. Здавалося, футбольна пані Фортуна відвернулася від нашої команди. Але на 60-й хвилині Апостолюк, вийшовши віч-на-віч із воротарем, поцілив прямо в голкіпера, від нього м’яч потрапив до захисника, який, прагнучи вибити його на кутовий, влучив у власні ворота!
За кілька хвилин Ярмоленко, спиною відчувши партнера, у непростій ситуації віддав пас п’яткою – Апостолюк пробив у дотик вище воріт. Після забитого м’яча динамівці остаточно перехопили ініціативу та не відходили від воріт суперника. Хвилин за десять до фінального свистка кияни змусили ще раз помилитися опонентів: Ярмоленко на прохання Дубинчака подав кутовий на ближню стійку, й капітан угорців головою зрізав м’яча в дальній кут власних воріт, встановивши остаточний рахунок.
- У другому таймі футболісти зрозуміли, що потрібно включати швидкість, тому гра склалася краще, – зазначив після матчу Артем Яшкін. – Судячи з того, що ми самі не забили жодного м'яча, суперник сьогодні був сильнішим. Якщо бути відвертими, установку на гру команда не виконала, хлопці поставилися несерйозно до цього поєдинку, задоволення не отримали від жодного з таймів. Результат є, а гри немає. Безумовно, грати кожен день важко, але ми намагаємося, щоб усі отримали приблизно однакове навантаження. Через це проводимо всі заміни відразу після перерви. Коли з обойми футболістів стартового складу, які працюють із нами вже рік, випадають троє збірників, це вже відчутно, але нічого страшного, зате отримали можливість зіграти ті, хто є в нашому розпорядженні зараз.
- Сьогодні нам було набагато складніше, ніж учора, – вважає Євген Смирний, який виводив команду на поле з капітанською пов'язкою. – Угорці грали зібрано й тактично грамотно, без таких помилок, які дозволяла собі «Волинь» учора. За великим рахунком, в обороні вони зіграли добре, а в атаці особливих моментів у суперника й не було. Думаю, у нас другий тайм вийшов краще, тому що ми включили швидкість, без неї цю команду переграти було неможливо. Це ж саме нам сказали й тренери. Як тільки ми включили швидкість, відразу з'явився результат. Та й успіх був на нашому боці.
- Мені, справді, довелося грати на абсолютно різних позиціях, але впевненіше почуваюся попереду, – зізнався Артем Ярмоленко. – Я з дитинства грав попереду, потім якось тренер поставив центральним захисником, а потім знову мене повернули вперед. Також доводилося грати й на фланзі. Сьогодні в першому таймі нам було важко грати, напевно, після першого матчу трохи втомилися, а після перерви вийшли свіжі футболісти та підсилили гру, додавши гостроти й упевненості. В підсумку, забили два м'ячі.
Турнір на честь А. Гаваші (U-17)
20.08.2014 р. Ужгород, стадіон «Спартак», 100 глядачів
«Динамо» – Академія Ньїредьхаза – 2:0 (0:0)
«Динамо»: 30. Санжаревський (1. Кобель, 41), 8. Бабан (21. Радченко, 41), 3. Єдинак, 16. Мазур, 4. Дубинчак, 19. Генник (17. Корчебний, 41), 15. Козак (5. Смирний, 41), 13. Апостолюк, 20. Винниченко (11. Ібадов, 41), 2. Минда (14. Зубков, 41), 22. Терещенко (7. Ярмоленко, 41).
Голи: № 14 (автогол, 60) №8 (автогол, 73).
Copyright © 2014 FC Dynamo Kyiv
