- Після того, як ми забили два м'ячі, матч уже мав складатися для нас по-іншому, хлопці намагалися діяти якомога більш конструктивно. Мені би хотілося, щоб вони враховували той результат, який складається по ходу матчу, але в той же час щоб на ньому не зациклювалися, а розвивалися в рамках матчу й тих ігрових хвилин, які залишаються. Вони грають не лише на результат, більш пріоритетними є й інші моменти.
- Деякі футболісти в середині тижня грали на виїзді в Португалії проти «Бенфіки», чи вистачило їм свіжості?
- Емоційно ці футболісти дуже задоволені після вдалої гри в Юнацькій Лізі УЄФА. Але в нас є багато турнірів, підготовка до них відрізняється. Набір очок та успішний виступ на міжнародній арені, досягнення хорошого результату, який сприяє позитивним емоціям, не обов'язково буде підтверджуватися в матчах команди U-21. Але хлопці стараються вчитися та зростати, головне, щоб це відбувалося не лише під час емоційних піків, а й на кожному тренуванні, в кожному матчі. Від цього залежить те, ким вони хочуть стати згодом. Мої функції, як тренера та людини, яка відповідає за результати підготовки, полягають у тому, щоб помічати й відчувати, на якому етапі та в якому стані вони перебувають, контролювати їхні ігрові хвилини на полі.
- Оріховський вдало зіграв за першу команду в кубковому матчі, забив у чемпіонаті України, брав участь у поєдинку Ліги чемпіонів. Чи легко йому повертатися з першої команди до молодіжної?
- Важливо, щоб будь-який гравець, де б він не перебував, розвивався в рамках певного сценарію. Для Паші дуже важливо розуміти, що те, що йому надається після повернення з першої команди, він повинен використовувати по максимуму. Так, йому сьогодні довелося грати 90 хвилин за команду U-21, і він мав бути максимально увімкненим. А це такий гравець, який завжди проявляє максимальну віддачу, тож у цьому плані я ним задоволений. Наше головне завдання саме й полягає в тому, щоб гравець, де б він не перебував, міг чітко розуміти, як він може розвиватися. Наприклад, Оріховський у вівторок ще був у роздягальні лісабонського стадіону «Да Луш», а сьогодні - в роздягальні стадіону «Металург» у Новомосковську. Зрозуміло, що це трохи різні речі. Нам потрібно налаштувати гравця так, щоб він розумів, що для нього це не погіршення його ситуації, а просто так потрібно.
- З того часу, як Бесєдін пішов до розташування першої команди, центральні нападники почали менше забивати. З чим це пов'язано?
- Бесєдін - та людина, яка багато чого визначає на полі. Артем старший, ніж ті молоді форварди, які є у нас у команді - Щебетун, Тарануха, Удод - у них інший шлях, їх не можна порівнювати з Бесєдіним, оскільки вони ще навчаються та перебувають на іншому етапі підготовки. Акценти ми, звичайно, переставляємо, але вони поступово намагаються влитися в ту роль, яка відповідає їхньому внеску в команду.
- Але вони будуть забивати?
- Звичайно, я був би радий, якби вони забивали голи, але я не екстрасенс і не можу передбачити, скільки вони заб'ють - один гол, два чи три. Я дивлюся на їхню роботу протягом усього тижня, на тренуваннях, а не лише в матчах, й оцінюю хлопців загалом. Ми маємо закласти такий базис, щоб, опинившись у першій команді, вони затрималися там довше, а не відразу повернулися назад. Над цим ми й працюємо: отримавши свій шанс, вони будуть у всеозброєнні.
Copyright © FC Dynamo Kyiv
