«Динамо» - «Закарпаття» - 2:0. Післяматчева прес-конференція
Валерій ГАЗЗАЄВ, головний тренер «Динамо»:
- Потрібно відверто сказати - в першому таймі ми грали погано. Але після перерви стали демонструвати хороший футбол. Наприкінці позначилася спека, потрібно враховувати, що довелося грати вдесятьох. Хоча, вдесятьох ми зіграли набагато краще, ніж у повному складі. Звичайно, задоволений результатом, особливо напередодні матчу із «Шахтарем».
- Вилучення Алмейди, на ваш погляд, справедливе?
- Воно було абсолютно логічним й абсолютно справедливим. Правильно, що Алмейду вилучили в тому епізоді. Він, до речі, і гру розпочав не дуже впевнено. А ось що стосується вилучення Зозулі в попередній грі з «Карпатами», то я й до цього дня переконаний, що там був чистий пенальті у ворота львів’ян. Зворотне мені ніхто не доведе. Тут мало місце помилкове прийняття рішення. Вилучення Зозулі було абсолютно несправедливим. Абсолютно! У результаті, ми втратили надважливі три очки.
Я кілька разів переглядав цей епізод і можу сказати, що якщо взяти будь-яких сто арбітрів, то кожен із них призначив би в тому епізоді пенальті. Не дав би пенальті лише арбітр нашої зустрічі з «Карпатами». Я 45 років у футболі і знаю правила, напевно, краще, ніж ця молода людина, яка судила у Львові. Якщо воротар не торкається м’яча і йде на зіткнення, то це в будь-якому випадку пенальті. Чіпляв його воротар чи руку залишив на газоні - не має значення. Настільки картинно Зозуля впасти не міг. У результаті, арбітр зіпсував усю гру. Замість того, щоб вигравати із рахунком 1:0, а в цьому випадку, гадаю, ми б довели поєдинок до перемоги, залишилися в меншості й із нулями на табло. Яким був результат, ви знаєте.
- Як поставитеся до того, що матч із «Шахтарем» буде обслуговувати іноземний арбітр?
- Нормально.
- У чому криється ваша впевненість, що Ярмоленко дотягує до рівня «Динамо» настільки, щоб виходити у стартовому складі?
- Ви, будь ласка, залиште Ярмоленка у спокої. Він блискучий молодий, перспективний гравець. На даний момент його ККД - сім забитих м’ячів, шість голевих передач і, зокрема, зароблений сьогодні пенальті. Порахуйте це все. І врахуйте, що він перший рік грає в основному складі, причому на новій для себе позиції, до якої він продовжує звикати. Але при цьому в кожній грі він має два-три голевих моменти. Гадаю, він їх буде реалізовувати. Але потрібно набратися терпіння. Відразу нічого не буває. Ярмоленко перший рік грає в основному складі «Динамо», вперше потрапив до національної збірної України. Це колосальна напруга, не кожен її витримує. Природно, у нього як у молодого гравця десь має місце невпевненість, десь не вистачає стабільності. Гадаю, в наступному сезоні це буде абсолютно інший гравець. Я бачу, що він прогресує. Мене Ярмоленко абсолютно влаштовує. Гадаю, роки за два ви будете про цього футболіста абсолютно іншої думки. Вважаю, що Ярмоленко досягне дуже великих успіхів у футболі на міжнародній арені. Вам може подобатися чи не подобатися Ярмоленко, але свою думку із цього приводу залишайте при собі.
Я вам наведу у зв’язку з цим один приклад. У мене є товариш, який тривалий час мешкав у Канаді, займався бейсболом. Так от там існувала така практика у ЗМІ: нового гравця протягом року журналісти взагалі не чіпають. Тільки підтримують і хвалять. І правильно роблять, у кожного гравця має бути психологічна стійкість. А ви хочете, щоб Ярмоленко з першого року грав так, як грав Шевченко у «Мілані». Але такого не буває. Ви зрозумійте, що будь-якого молодого гравця вам необхідно підтримувати. Потім, на другий рік, природно, потрібно з нього питати. А ми починаємо його відразу пригноблювати, душити, вбивати! Куди ж ми з вами прийдемо? Хто ж тоді у нас виросте? Давайте спочатку будемо підтримувати своїх молодих гравців. Це ж майбутнє українського футболу! Повірте мені як професійній людині, яка виростила не одного молодого гравця, який у результаті дійшов до високого рівня. Потрібно набратися терпіння.
- Проясніть ситуацію із Єременком. Склалося враження, що він вийшов на сьогоднішню гру перезарядженим, нервово її почав, із помилками…
- Погоджуюсь із вами. Він трохи перенервував, був занадто заведеним. На превеликий жаль, отримав жовту картку і тепер не зіграє із «Шахтарем». Це, звичайно, втрата для нас. Проте, гадаю, в нас є резерв, і ми підготуємося до майбутнього матчу відповідним чином.
- Прокоментуйте заміну Михалика.
- Нам був потрібен більш комбінаційний гравець. Михалик дуже добре виконував свою роботу, але потрібен був футболіст комбінаційного стилю. Саме таким виконавцем є Нінкович. Тому він і вийшов на заміну. На мій погляд, зіграв дуже добре.
- Як ви прокоментуєте інформацію про можливий перехід Мілевського до «Зеніту»?
- Ніяк, це «качка». Та й головний тренер «Зеніту» Лучано Спаллетті вже заявив, що нічого про це не чув. Не знаю, хто розпускає такі чутки, навіщо це потрібно. Мілевський пов’язує свою долю з київським «Динамо». І я цьому дуже радий. Що буде після закінчення сезону або в ще дальшому майбутньому, я не знаю. Але на сьогоднішній день із цього приводу ніхто жодних заяв не робив і ніхто жодних переговорів не вів. Тому це лише чутки.
- Що для вас особисто значить майбутній матч з «Шахтарем»?
- Престижна гра. Я перший рік працюю в київському «Динамо», і мені хочеться стати разом із командою чемпіоном. Для мене немає різниці між другим місцем і всіма іншими, що йдуть нижче - для мене існує лише перше місце. Прагну працювати за максимумом для досягнення цієї мети, що стане для мене як тренера колосальним успіхом. Хочу, щоб моєю роботою були задоволені і президент клубу, і вболівальники «Динамо». Отже матч із «Шахтарем» дуже важливий для мене. Для гравців він також дуже важливий - як із погляду перемоги в чемпіонаті, так і з погляду виходу команди безпосередньо до групового етапу Ліги чемпіонів. Отже цей поєдинок в усіх відношеннях дуже престижний. Упевнений, гра буде достатньо напруженою. Той, хто переможе в поєдинку, стане чемпіоном. У мене в цьому немає жодного сумніву.
- Оцініть старт в «Аланії» вашого колишнього помічника Володимира Шевчука.
- Нормальний старт. Враховуючи обставини, що вони зібрали команду за три дні до початку чемпіонату Росії. Зараз головне для «Аланії» - всіх налякати. А потім вже грати. Ось це і є перспектива. Я дивився останній матч «Аланії», і мені дуже сподобалося, як команда виграла в «Ростова». Мені здається, що Володимир Михайлович робить дуже хорошу і велику роботу.
* * *
Ігор ГАМУЛА, головний тренер «Закарпаття»:
- Що я можу сказати?.. Почали непогано, але «привезли» собі необов’язковий пенальті. Потім мали забивати, отримали чисельну перевагу, але своїм шансом не скористалися. У перерві налаштовувалися на одне, а в результаті сталося абсолютно інше - пропустили гол на перших хвилинах, дали динамівцям розгулятися. Це називається перелякалися самих себе. А якщо ще простіше і правильніше, то клас є клас. Отже мали сьогодні шанс, але його не використали. «Динамо» закономірно перемогло. Не дарма команда грає в Лізі чемпіонів. Можна було зачепитися за нічию, але не склалося.
- Що з основним воротарем вашої команди - Бабенком?
- У нього проблема з ногою - запалився фурункул. Потрібно різати. Ну а Надь, вважаю, сьогодні відстояв непогано, врятував у кількох епізодах. Одним словом, зіграв упевнено.
- У перерві матчу ви сказали одному зі своїх гравців такі слова, що буквально пов’яли вуха. Не боїтеся, що в певний момент можете отримати відповідь? Не в такому стилі, як ви поводитеся на кожному матчі, а такий, після якого вам буде дуже боляче.
- Я щось не зрозумію - ви що, мені лекцію зараз читаєте? І потім, ви що - буваєте на кожному матчі «Закарпаття», і знаєте, як я поводжуся під час гри? Ви що - щодня ходили повз нашої роздягальні? Сьогодні в нас був останній шанс зберегти прописку у Прем’єр-лізі. Можна було зачепитися за нічию. На кону стояла Прем’єр-ліга.
- У вас ще залишаються шанси зберегти прописку у Прем’єр-лізі...
- Шанси завжди залишаються...
- Чи залишитеся ви в «Закарпатті» після закінчення сезону?
- А це хіба залежить від мене?.. Від мене нічого не залежить. Але в тому, що команда не виконує поставлених перед нею завдань, у першу чергу винен я. Перш за все, винен тренер, який узявся за це. А всі причини і пояснення значення не мають. Якщо ти взявся за справу, то, будь добрий, доводь її до результату. Яким чином - твоя особиста справа. А те, що я сьогодні розлютився - цілком нормально. Цілком нормально, коли немає місця байдужості. Просто так вилітати із Прем’єр-ліги, опустивши руки, голову, не можна. Потрібно перейматися за своє місце, за свій клуб, в якому ти сьогодні граєш. І коли з’являється невеликий шанс, потрібно за нього чіплятися зубами, ногами, руками. Про це я й попросив своїх гравців у перерві матчу. Можливо, зробив це трохи брутально. Але в цілому, у мене дуже хороша команда і дуже хороші стосунки з хлопцями. Якщо я так сказав, то вони знали, що це була межа мого терпіння.
Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)
