Великі матчі. Українські пісні в честь перемоги над володарем Кубка чемпіонів!

Великі матчі. Українські пісні в честь перемоги над володарем Кубка чемпіонів!

«Вибачте, Джоке! Ми постараємося зробити це в Києві». З роздягальні же киян тим часом коридорами «Паркхеда» лунали веселі українські пісні.

А починалося все 20 вересня 1967 року з того, що Пузач на 3-й хвилині змусив замовкнути 70-тисячний оптимістично налаштований натовп. Макнілл та Крейг незграбно провалилися, пропустивши між собою відточену атакуючу стрілу киян. Бишовець до міліметра розрахованим пасом вивів уперед Сабо, той так само безпомилково переправив м'яча до центру, а Пузач (на верхньому фото), обдуривши фінтом Макнілла та Крейга, змусив їх рушити в хибному напрямку, прослизнув між шотландцями та захопив Сімпсона зненацька ударом, після якого м'яч влетів до сітки, немов куля.

Другий гол Бишовця залишив Макнілла стояти з піднятими до обличчя руками. Так він хотів прикрити свій сором та образу. Але в тій сцені був інший учасник - молодий Бишовець. Він у епізоді діяв настільки холоднокровно, що здивував Сімпсона, здивував усіх. Бишовець спіймав Макнілла на помилці й стовідсотково використав її. Він зробив те, чого не неспроможні були зробити в цій зустрічі нападники господарів, які отримали з дюжину блискучих гольових шансів та реалізували лише один.

«Селтик» пропустив два м'ячі. Звичайно, це була не та їжа, яку він збирався їсти в той день. Він тільки-тільки відновився після шоку, викликаного першим м'ячем, й ось йому вже доводиться вдруге приходити до тями. Поступово крок за кроком колишня сила, енергія, точність повертаються до гри шотландців.

Після того, як Леннокс відквитав один м'яч, глядачі знову побачили справжній «Селтик», такий, яким звикли бачити його у хвилини найвищої слави. Здавалося, дорога до спасіння відкрита. Адже так само в Лісабоні у фіналі Кубка чемпіонів «Селтик» програвав. Так само перед ним стояла потужна оборонна стіна, що мала репутацією незламної в усій Європі. Всі стверджували, що оборону «Інтера» пройти неможливо, «Селтик» її тоді пройшов.

У наступні місяці оглядачі неодноразово стверджували, ніби нинішній власник Кубка європейських чемпіонів володіє ключами, що дозволяють відкривати будь-які замки, відкривати ворота до країни «Каттеначчіо».

Однак Стейн та «Селтик» помилялися. Вони не знайшли ключа до інтерівського замку в Лісабоні. Вони вирвали цей замок разом із петлями. Але «Селтик» не зміг повторити таку ж операцію з динамівцями Києва, бо не міг зрозуміти принципів, які діяли в обороні суперника в той день. Начебто у динамівців «і не було «чистильника», але пройти до тилу не вдавалося. Замість «чистильника» у киян було кілька хвилерізів перед лінією захисту. Медвідь, Серебряников, Сабо першими брали на себе удар, розчленовуючи атакуючу хвилю на потоки, відбираючи у неї силу, й крок за кроком атака «Селтика» зі штурмового валу перетворювалася на струмочки. «Селтик» не міг у холоднокровному бою спростувати аргументи майстерної оборони. Мердок та Оулд програли битву в центрі поля. Макнілл, ідучи вперед разом із Кларком, програв битву в обороні. Нападники не змогли перемогти в атаці.

Кияни продемонстрували загострене ігрове чуття. Достатньо згадати, як вони вправно володіли м'ячем, точно розігрували його, даючи собі перепочинок. Хвиля ударів та навісів адресувалася нашому високому воротарю Рудакову, а він із зовнішньою недбалістю виловлював із повітря один м'яч за іншим, лише розпалюючи нетерпіння «Селтика».

Цього разу ми не виправдовувалися так, як два роки тому, коли клуб із Глазго, перебуваючи у блискучій формі, виграв у киян, які втратили форму. Цього разу динамівці були сильними, методичними, тонкими в ігрових епізодах, з майстерними форвардами та з таким же захистом. Яким холоднокровним, крижаним, монолітним було сприйняття киянами блискавичних перших штурмових ударів «Селтика»!.

А які блискучі м'ячі забили динамівці! Шотландці не знайшли зброї, здатної деморалізувати мужніх хлопців у білій формі, натхнених чудовим стартом. Уся футбольна Європа побачила,  який він у справі, чемпіон із Києва, але побачила лише один бік у грі нашої команди. Лише ті, хто не вболівав за «Селтик», не дивився на поле пристрастними очима, могли розгледіти й інший. Команда, яка виграла у «Селтика», не була захисною. У цьому й була головна проблема для шотландців, та, яку подолати вони виявилися неспроможні.

Copyright © 2015 FC Dynamo Kyiv

Інші новини

Титульний партнер
Технічний партнер
Офіційний партнер