От із нього ми й почнемо представлення нашого нинішнього суперника.
«Музикант» на все життя
Як не крути, а більша частина «Вердера» та його досягнень пов'язані з нинішнім головним тренером команди Томасом Шаафом.
Старий Томас – безумовно, легенда Бремена та приклад людини, яка повністю віддана одному клубу. Шаафу – 51 рік, 40 із них він віддав рідному «Вердеру»...
Розпочавши кар'єру захисника в 1972-му році, він успішно подолав шлях від гравця юніорської команди до футболіста «основи», а потім і до головного тренера. З ім'ям нинішнього наставника «Вердера» пов'язані всі успіхи «біло-зелених», за винятком чемпіонства в 1965-му та тріумфу в Кубку Німеччини в 1961-му.
Як гравець, Шааф виграв із бременським клубом «золото» чемпіонату країни в 1988-му та 1993-му, двічі ставав володарем Кубка Німеччини (1991, 1994) та тричі Суперкубка країни (1988, 1993, 1994), а також виграв Кубок володарів Кубків УЄФА (1992). В одному зі своїх численних інтерв'ю тренер зізнався, що день, коли «Вердер» здобув перемогу в єврокубку, він вважає найщасливішим у своїй кар'єрі футболіста.
Жодного разу не зігравши за збірну Німеччини, він повісив бутси на цвях у 1995-му (281 матч, 14 голів за кар'єру). До того моменту Шааф мав восьмирічний досвід роботи з юніорами «біло-зелених» (із 1987-го). Пропрацювавши ще чотири роки із резервною командою, в 1999-му він очолив «основу». З того часу й до цього дня Томас Шааф не залишає свою посаду.
У своєму дебютному сезоні на вищому рівні молодий фахівець зміг привести команду до перемоги в Кубку Німеччини, а справжній успіх прийшов до живої легенди клубу в 2004-му. «Вердер», яким керував Шааф, спромігся здобути перемогу в чемпіонаті Німеччини, здолавши у вирішальному поєдинку свого одвічного суперника – мюнхенську «Баварію». Також вигравши у фіналі національного Кубка в «Алеманії», бременці оформили золотий дубль. Таке досягнення, до речі, підкорювалося лише чотирьом клубам у країні. Ну а сам фахівець був визнаний тренером року в Німеччині.
Ще за п'ять років, в 2009-му, Шааф був близький до того, щоб знову відчути емоції, як у 1992-му, але цього разу вже в якості тренера. Не склалося. Тоді, у фіналі Кубка УЄФА, «Вердеру» протистояв донецький «Шахтар», а за крок від вирішального матчу турніру з дистанції зійшло саме «Динамо».
Але головне «золото» Шаафа – чудове чуття на футбольні «таланти». Саме він у 1999-му запросив до «Вердера» зі скромного перуанського клубу «Альянц» (Ліма) суперзабивного нападника Клаудіо Пісарро. У тому ж році з «Нюрнберга» до розташування «музикантів» перейшов і Франк Бауманн, який зіграв згодом більше 250 матчів за клуб. За Шаафа розкрився і бразилець Айлтон, також забивши у Німеччині більш ніж 100 м'ячів. Пер Мертезакер, Мирослав Клозе, Месут Озил – усі вони свого часу також були запрошені до «Вердера», після чого, стрімко прогресуючи, залишали клуб, який зробив їм ім'я.
Більше купували, ніж продавали
Цього літа «Вердер» більше купував, ніж продавав, хоча втрати «музикантів» виглядають усе ж більш вагомими.
В першу чергу відзначимо, що доволі рано, лише в 32 роки, вирішив повісити бутси на цвях центральний півзахисник Тім Боровські, який виступав за «Вердер» із 2000-го року, за винятком сезону 2008-2009, який він провів у «Баварії» .
Відігравши три сезони, вирушив на Туманний Альбіон до «Челсі» 23-річний атакувальний півзахисник Марко Марин (8 мільйонів євро).
Іншими гучними втратами «Вердера» стали також 30-річний захисник збірної Бразилії Налдо, який перейшов за чотири мільйони євро до «Вольфсбурга», та вже вищезгаданий 34-річний форвард Клаудіо Пісарро, у якого закінчився контракт із «музикантами» та він вдруге прийняв пропозицію виступати за «Баварію». Серед решти значних імен, які пішли до інших клубів, варто відзначити досвідченого 30-річного воротаря Тіма Візе, який перейшов до «Хоффенхайма», та 29-річного шведського нападника Маркуса Розенберга, який став новим партнером екс-киянина Горана Попова у «Вест Бромвічі». Вільними агентами стали 35-річний французький центрбек Микаель Сильвестр, лівий захисник збірної Польщі Себастьян Беніш та молодий форвард турецького походження Онур Айїк. Додамо також, що берлінська «Герта» придбала у «Вердера» півзахисника Сандро Вагнера, а нападник Леннарт Ті приєднався до «Санкт-Паулі».
Що стосується придбань, то таких було вісім. Найдорожчий із них – форвард «Ювентуса» Елджеро Еліа (на фото).
Як фахівці, так і вболівальники сприйняли придбаного за 5,5 мільйонів євро голландця до бременського клубу з левовою часткою песимізму, але на те в них були причини. У минулому сезоні 25-річний крайній півзахисник виграв зі «Старою синьйорою» чемпіонат Італії, але провів лише чотири матчі. У цьому сезоні Еліа виходив на поле в усіх семи матчах чемпіонату Німеччини, але голів поки не забивав.
Заслуговує на увагу трансфер із ліберецького «Слована» до стану «музикантів» і 25-річного правого захисника збірної Чехії Теодора Гебре Селассіє, який дістався німецькому клубу за помірною ціною – «лише» за 1,8 мільйона євро.
Також було придбано у «Брюгге» досвідченого 26-річного форварда з Нігерії Джозефа Акпала за 1,5 мільйона євро, а за 200 тисяч євро з австрійського клубу «Капфенберг» до «Вердера» переїхав 24-річний голкіпер Рафаель Вольф, який поки задовольняється лише роллю запасного.
Не можна обійти боком й орендованого на сезон у «Челсі» за 450 тисяч євро бельгійського півзахисника Кевина де Брюйна. Хлопцю лише 21 рік, а в семи матчах сезону за «Вердер» він уже забив три м'ячі. За трохи більшу суму (500 тисяч євро) було також орендовано в «Баварії» 23-річного форварда Нільса Петерсена. 26-річний захисник збірної Конго Ассане Лукіміа («Фортуна») та перспективний 19-річний воротар Рихард Штребінгер («Герта») прийшли до команди в якості вільних агентів.
І, нарешті, 24-річний захисник збірної Греції Сократис Папастатопулос, який провів увесь минулий сезон за «Вердер» на правах оренди, а в цьому став повноцінним гравцем команди після того, як його трансфер було викуплено в італійського «Дженоа» за 3,5 мільйони євро.
Якщо підбити підсумок літньої трансферної кампанії, то, в першу чергу, кидається в очі омолодження складу. Середній вік футболістів «Вердера» тепер становить 23 роки – найнижчий серед усіх команд Бундесліги. Наприклад, у «Динамо» той же показник на рівні 25,8. Із цього можна зробити висновок, що багаторічний тренер «Вердера» Томас Шааф лише почав будівництво чергового боєздатного колективу. А поки, очікувано, команда шукає свою гру, не особливо радуючи своїх шанувальників результатами: після семи турів Бундесліги «Вердер», здобувши дві перемоги, одного разу зігравши внічию та чотири рази програвши, розташувався на 12-му рядку в турнірній таблиці.
Андрій Недбайло
