Віктор Антонович народився 1948 році в Запоріжжі. Як і багато інших хлопців у його віці, Віктор прийшов у футбол не відразу. Крім «спорту мільйонів», він також займався, досить успішно, спортивною гімнастикою. Вибір на користь футболу був зроблений у 12 років.
Цілеспрямованість майбутнього захисника «Динамо» не залишилася непоміченою в рідному місті. Виступаючи за команду майстрів Запоріжжя, Матвієнко потрапив «на олівець» до Михайла Комана, а ще через якийсь час уже опинився в Києві.
Незважаючи на досить швидкий зліт у кар'єрі, з першого разу заграти в «Динамо» йому не вдалося і, відігравши всього пару матчів за «дубль», Віктор Антонович повернувся додому і... пішов до армії, де на два роки був зарахований до складу одеського СКА.
Кияни продовжували стежити за перспективним футболістом і, коли той покинув лави радянської армії і повернувся до рідного Запоріжжя, доклали максимум зусиль, щоб Матвієнко опинився саме в «Динамо».
За першу команду «Динамо» Віктор Антонович дебютував у 1970 році, але застовпити за собою місце в основному складі зумів лише через рік. З тих пір і на сім сезонів уперед уявити собі оборону «біло-синіх» без Матвієнка, якого вболівальники ласкаво називали «Мотя», не представлялося можливим. Крім того, він був одним із тих, хто кував європейську славу «Динамо» в 1975 році - сезоні, коли киянам удалося виграти свої перші європейські трофеї.
Зрозуміло, досить швидко на нього звернули увагу і в національній збірній СРСР, за яку він провів більше двох десятків поєдинків.
Кар'єру гравця він завершив досить рано - в 30 років. Після «Динамо» Віктор Антонович провів сезон за «Дніпро». Незважаючи на наявність пропозицій від інших клубів, у тому числі й з Москви, переїжджати куди-небудь він не збирався.
Перейшовши на тренерську роботу, Матвієнко працював із польською «Орлентою» і молдавським «Тилігулом», а в Україні - з рівненським «Авангардом», хмельницьким «Поділлям», чернівецькою «Буковиною» та «Торпедо» з рідного Запоріжжя.
Усього в якості гравця він чотири рази ставав чемпіоном СРСР і тричі - срібним призером. Також разом з «Динамо» вигравав Кубок СРСР, Кубок володарів Кубків і Суперкубок УЄФА. Зі збірною СРСР - срібні медалі Євро-1972 і бронзові на Олімпіаді-1976.
Серед індивідуальних нагород - Майстер спорту міжнародного класу і Заслужений майстер спорту, 5 разів потрапляв до списків найкращих гравців чемпіонату СРСР, а також нагороджений орденом «За заслуги» III і II ступенів.
Copyright © FC Dynamo Kyiv
