- Насамперед вітаю «Динамо» з перемогою. Дуже хотілося за присутності глядачів зіграти проти лідера нашого чемпіонату в такий футбол, у який ми, власне, і зіграли – атакувальний. Але в таких іграх усе завжди вирішують нюанси, такі як простріл або стандартне положення. Тобто майстерність. Прикро, що ми не забили першими – цікаво було б подивитися, як би далі розвивалася ситуація.
Моя команда зробила все, що могла. Десь чогось не вистачило, десь діяли надто позитивно, думали, що ось-ось усе налагодимо. Але і серія з семи перемог у нас була вперше. Життя не обривається з цією серією, ми хочемо розвиватися. Хочеться частіше брати участь у таких баталіях. У нас попереду багато матчів, на які потрібно так само налаштовуватися і намагатися їх виграти.
Щодо самовіддачі до гравців немає питань. Я навіть зробив комплімент своїй команді, тому, як вона налаштувалася на зустріч і провела її. У футболі долю великих ігор часто вирішують маленькі нюанси, що сьогодні і сталося.
І все ж «Динамо» є «Динамо». Так, ми їх перемагали, але і програвали їм. Сподіваюся, у нашій наступній зустрічі нам більше пощастить.
- Напевно, подібної атмосфери на трибунах у Запоріжжі ми не бачили протягом року. Як вам сьогодні гралося за присутності вболівальників?
- Незвично, але водночас до хорошого звикаєш швидко. Ми тільки раді вболівальникам на трибунах. Розчарував лише результат. Але ми грали з серцем.
- Помітно, що команда грала з великою самовіддачею. Але чи немає у вас претензій до лінії нападу вашої команди?
- Можна згадати момент у першому таймі, коли ми вибігли в контратаку три у два, і Аллахьяр міг забивати. Якраз це та майстерність, той нюанс, якого трохи не вистачило. Звичайно, забити гол, реалізувавши перший же момент, було б ідеально. Завжди хочеться кращого. Можна похвалити захисників «Динамо». Молоді хлопці зіграли на нуль проти таких хороших форвардів.
