Напевно ні, а дарма, адже саме звідти родом капітан динамівської молодіжки Віталій Буяльський.
Прискорене дорослішання
Футболом Віталік захопився в шість років і батьки з радістю записали його в місцеву секцію, якою керував Віталій Якович Катальчук. Майбутній гравець «біло-синіх» із вдячністю згадує свого першого наставника. «Він багато чому мене навчив і допоміг в процесі становлення футболістом».
Далі пішли жертви заради улюбленого футболу. У 12 років Буяльський був зарахований в спортінтернат в Броварах (в одну групу з Бадрі Акубардією), де в перші два роки йому довелося неймовірно важко, і морально і фізично... «Я навіть хотів поїхати додому! Телефонував батькам, просив, щоб вони мене забрали. Але вони не забирали, казали, що я повинен займатися спортом і прогресувати. Мені, у свою чергу, якось зовсім не хотілося там вчитися. А потім пройшов час, почав звикати, переставав сильно сумувати за батьками, домівкою і друзями . У хвилини мук йому тоді допоміг і стежив за своїм учнем перший тренер, який переконав Віталія не кидати навчання, а продовжувати вчитися, за що він йому досі вдячний.
Шлях до «Динамо»
У київське «Динамо» швидкого опорного півзахисника запросили у віці 16 років. Пройшовши період адаптації та засвоївши стиль динамівського футболу, Буяльський 8 липня 2010 року дебютував у молодіжній першості у матчі з «Оболонню». «Я вийшов у другому таймі. Дуже боявся, щоб не «напартачити». Коли виходив на поле, ми вели в рахунку, але в підсумку «Динамо» поступилося (1:2). Незважаючи на результат, тренер сказав, що мій дебют вдався, я швидко ввійшов у гру».
Трохи більше року потому Віталій дебютував у основній команді клубу. Сталася ця знаменна для нього подій 21 вересня 2011 року в грі кубка України проти «Кременя» (3:2). «Про те, що заявлений на цей матч за першу команду, дізнався з телефонної розмови. Мені зателефонували після гри з «Чорноморцем», сказали, буду тренуватися з першою командою та поїду на гру в Кременчук. Так потрапив у запас. Сидів на лаві, коли покликав другий тренер і сказав виходити на поле. Я переодягнувся, вислухав установку. Намагався грати через старших гравців, у них все ж більше досвіду. Багато мені підказували, особливо Корреа та Мілевський. В цілому, здається, непогано зіграв, хоч і часу було мало».
Встиг стати своїм
У січні 2012-го Буяльський, кумирами якого є динамівські зірки Валентин Белькевич і Сергій Ребров, пройшов підготовчий збір у складі першої команди клубу в Іспанії, після чого продовжив контракт з «Динамо» до 31 грудня 2016 року.
У нинішньому сезоні півзахисник, який відрізняється бійцівським характером і не шкодує себе в єдиноборствах, провів у чемпіонаті молодіжних команд 11 матчів (усі в старті, 10 в якості капітана), і пропустив сім зустрічей лише через травму. Зупинятися на вже досягнутих певних успіхах молодий динамівський ватажок не збирається, чому сприяє і сама атмосфера в рядах молодіжної команди. «Іноді перед іграми проводяться індивідуальні бесіди. Подобається, що Олександр Хацкевич до всіх ставиться однаково - нікого не виділяє».
Віталій дуже радий, що має в динамівському колективі всі можливості, щоб вирости в класного гравця. «Ми з татом з дитинства вболіваємо за київське «Динамо» , я хотів виступати лише за цю команду. Я починав грати в нападі, а після того, як приїхав до Києва, мене поставили в півзахист. Я не проти, аби вигравали. Я в системі «Динамо» з 2010 року. Багато чому за цей час навчився, встиг стати своїм у колективі. Буду намагатися і далі прогресувати, пробувати перейти до першого складу».
Варто тільки побажати успіхів перспективному півзахисникові в його бажанні вирости в гравця основи. Від цього виграє не лише він сам, але й «Динамо», в якому Буяльський успішно засвоює уроки великої гри.
