Молодий гравець отримав можливість проявити себе серед найсильніших гравців клубу. Зробити це буде звичайно нелегко, але як ви дізнаєтеся з нижченаведеного, Віталію не звикати успішно долати труднощі...
Майбутній перспективний півзахисник киян народився 10 січня 1994 року в крихітному селі Степанки Вінницької області, населення якого не досягає й півтисячі людей. Своїм першим тренером Гемега вважає батька, саме він ще з малих років (коли сину було лише три роки) почав прищеплювати Віталіку любов до гри мільйонів. Потім Гемега займався футболом у школі вінницької «Ниви».
У київському «Динамо» Віталій із 2005 року. Сюди його взяли 11-річним хлопчиком. Першим тренером Гемеги був Олександр Васильович Петраков. Валерій Васильович Кінашенко поселив юного футболіста на дитячо-юнацькій базі на Нивках, коли тому було 12 років. Згодом футбольним вихованням Гемеги займалися Сергій Миколайович Журавльов та Юрій Петрович Єськін. Ще коли Віталік тільки прийшов до футбольної школи, його феноменальна швидкість, а головне – вміння працювати з м'ячем на цій швидкості, кидалися в очі, що обіцяло йому хороші перспективи у великому футболі.
Дорослішання за прискореною програмою
Після випуску з Академії Гемега був одним із тих, кого було включено до заявки «Динамо-2». «Перш ніж потрапити до другої команди, випускники Академії пройшли жорсткий відбір, усі хлопці намагалися показати себе з найкращого боку, боролися й докладали всіх зусиль, щоб закріпитися. Так сталося, що залишили мене та Хобленка. Тут у нас багато старших друзів з Академії, вони нас підтримують та допомагають. На юнацькому рівні суперники дозволяли зробити паузу, перепочити, а в 1-й лізі такі швидкості, що мені поки важко проводити на полі весь ігровий час. Але я вже повністю адаптувався та сподіваюся, що незабаром зможу працювати на 100% усі 90 хвилин матчу. А спочатку було важко, оскільки хлопці не знали моїх найкращих якостей, не завжди давали передачі й іноді ставилися з недовірою. Але зараз ми зігралися, і взаємодія значно покращилася».
Таким чином, у свої 17 років він став виступати не в молодіжній першості, а відразу в 1-й лізі, де йому протистояли не однолітки, а досвідчені, набагато більш дорослі гравці. Незважаючи на свої скромні фізичні дані (зріст – 176 см, вага – 69 кг), Гемега відразу справив враження завдяки своїм чудовим швидкісним даними та відмінній, не за роками відточеній техніці. Саме завдяки цим якостям юний гравець відразу почав виправдовувати очікування тренерів, і досить швидко став гравцем основного складу, одним із ключових гравців у команді.
Рішенням тренерів заграти його в 1-й лізі, а не в молодіжній першості, Віталій був надзвичайно радий: «Коли я закінчив Академію, дуже хотів саме до другої команди. Граючи з більш дорослими гравцями, можна отримати безцінний досвід та досягти великого прогресу».
Незамінний
Дебют Гемеги в 1-й лізі відбувся 30 липня 2011 року в матчі проти білоцерківського «Арсеналу». Загалом же у своєму першому сезоні він провів 25 матчів, в яких забив три м'ячі. Особливо запам'ятався його переможний диво-гол у березневому матчі проти МФК «Миколаїв».
У наступному чемпіонаті Гемега став і взагалі незамінним у команді Андрія Гусіна. Він зіграв у всіх матчах «Динамо-2» осінньої частини сезону 2012/2013 у першій лізі – загалом їх було 21. До того ж, Віталій став єдиним, хто не лише не пропустив жодної гри, але й незмінно виходив на поле у стартовому складі.
Вже до зимової перерви півзахиснику вдалося повторити свій минулорічний показник за кількістю забитих м'ячів – у цьому сезоні їх на рахунку Гемеги вже три. Загалом же за півтора сезони він відіграв 47 матчів за другу команду «біло-синіх» та забив шість м'ячів. За словами самого Віталія, адаптація до дорослого футболу минула у нього дуже швидко, що підтвердив і старший тренер «Динамо-2» Андрій Гусін: «Безумовно, він талановитий хлопець. Зараз іде курс на омолодження й оновлення головної команди, робиться акцент на українських футболістів. А Віталік – один із наших найсильніших вихованців, і сподіваюся, зверне на себе увагу».
У планах – лише «Динамо»
Завдяки своїй вибуховій швидкості Гемега приносить користь команді, граючи на фланзі атаки. За його зізнанням, йому імпонує стиль гри півзахисника національної збірної України – Євгена Коноплянки, особливо це стосується швидкості, техніки, різкості, добре поставленого удару.
Гемега вже й сам є гравцем збірної України, щоправда поки юнацької. За збірну U-19 Віталій провів 23 матчі, в яких встигнув відзначитися забитим м'ячем. До ігор у футболці збірної своєї країни талановитий динамівець підходить з усією відповідальністю: «Матчі за збірну – дуже важливі й відповідальні, тому граю з великим бажанням. До речі, вони дуже відрізняються від матчів 1-ї ліги, тому грати не лише почесно й відповідально, але й цікаво».
Наприкінці листопада Віталій довів, що пов'язує свою майбутню ігрову кар'єру виключно з київським «Динамо», вихованцем якого він є, і хоче досягти успіху саме з «біло-синіми», продовживши контракт до грудня 2017 року. «Моя мрія – грати в першій команді «Динамо» й національної збірної України». Що ж, мета молодим та амбітним гравцем поставлена – залишилося лише її здійснити.
