Разом із першою командою «Динамо» пішов у відпустку і молодіжний склад, для якого нинішній чемпіонат вийшов не самим вдалим, – третє місце в турнірній таблиці. Хоча, як відомо, результат роботи резервістів визначається не кількістю набраних очок, а числом вихованців, підготовлених для основного складу. Це підтвердив і наставник динамівської молоді Володимир Мунтян, підбиваючи підсумки сезону:
- Набагато важливіше інше – кількість хлопців, яких ми підготували для першої команди. Та й Валерій Георгійович (Газзаєв, - прим.авт.) говорить, що зайняте місце особливого значення не має. Головне, щоб хлопці, які відновлюються в нас після травм, і молодь наближалися до піку форми. Що стосується зайнятого місця, звичайно, воно нас не влаштовує. В інших командах теж є перспективна молодь, в іграх проти «Динамо» в них особлива мотивація. Це вже питання психології наших хлопців, ми намагаємося їх переконати, налаштувати, що не форма їх прикрашає, а вони самі мають грати так, щоб прикрашати емблему на грудях. Виховуємо в них відчуття патріотизму, що необхідне для хлопців, які проходять нашу школу. Це інколи непросто, але більшість розуміють, до якого клубу вони прийшли. Виховний процес – наша щоденна робота.
- Цього року до основного складу наблизилися Гармаш і Петров…
- Їхня підготовка – наша спільна заслуга з «Динамо-2». Молодіжний склад лише сформувався після реорганізації. Минулого року, відповідно до регламенту, в заявці могли бути лише двоє футболістів, старших за 21 рік, а з наступного сезону таких не може бути взагалі. У зв’язку з цим виникали проблеми, які не давали нам можливості стабілізувати склад.
- «Динамо» і «Шахтар» набрали рівну кількість очок. Не вистачило зовсім трохи, щоб обійти гірників?
- За кількістю перемог ми випереджаємо «Шахтар», але за різницею забитих і пропущених м’ячів поступаємося. Якщо ви запитаєте, чому молодіжна команда посіла таке низьке місце, врахуйте, що з минулого сезону в нас і «Динамо-2» абсолютно різні заявки. Раніше футболісти, які не були задіяні у грі молодіжної команди, могли вийти на поле за другу команду, і навпаки. Відповідно розроблявся і календар. Єдина заявка давала можливість варіювати гравців. Слабкі позиції можна було без проблем підсилювати, це й давало позитивний результат.
- Ви, напевно, погодитеся, що «Карпати» стали справжньою сенсацією?
- Можливо, спочатку решта суперників їх просто не сприйняла серйозно, а вони перші 11 турів, здається, без поразок ішли. Потім у Києві ми їх обіграли, маючи велику перевагу. А надалі почався рваний темп, то ми їх майже наздогнали за очками, то знову відстали. Сила «Карпат» у тому, що вони впродовж трьох чи чотирьох років грають одним складом, за виключенням, можливо, одного чи двох гравців із першої команди. Плюс характер і виховання у дусі максимальної самовіддачі і величезного бажання боротьби на полі. Недарма ж їх викликають до молодіжної та юнацьких збірних. Але в цілому, гадаю, реальна картина не відповідає розстановці сил у турнірній таблиці.
- На початку весняної частини сезону ваша команда видала серію з шести перемог поспіль. За рахунок чого було досягнуто результату?
- Ми провели хороші збори, брали участь у турнірі Макарова. Плюс, повторюся, свою роль зіграла допомога Петрова і Гармаша. Ми могли б розраховувати і на вищі місця, якби ці футболісти в решті матчів грали за нас хоча б по тайму.
- Який матч минулого сезону більше за все запам’ятався?
- Із погляду напруження і боротьби, напевно, виїзний проти «Шахтаря». Тим паче, що на той момент ми вже забули про «Карпати», а вели очну боротьбу між собою.
- Ви говорили, що під час міжсезоння доведеться попрощатися з гравцями 1988-го, 1989-го і 1990-го років народження. По комусь із них вже є пропозиції?
- Цим питанням займається селекційна служба. Ми їм дали список із семи футболістів. Таким чином, хочемо дати їм можливість спробувати себе на вищому рівні – в першій лізі, чи Прем’єр-лізі. Не може такого бути, щоб вихованці «Динамо» не були затребувані в українському футболі. Ті ж Коркішко, Бойко, Воронков – чудові приклади для наслідування.
Світлана Полякова, Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)
