Півзахисник «Динамо» Владислав Кабаєв, який пропустив кілька матчів через пошкодження, відновився та вийшов на заміну у домашньому матчі з харківським «Металістом 1925». Після гри він прокоментував поєдинок, який завершився унічию 1:1 та розповів про самопочуття:
- З якими думками ви виходили на заміну? Наскільки важко було входити в цю гру?
- Кожна гра важка по-своєму. Я розумів, що рахунок 1:1, потрібно перемагати, бо це вже не перша гра, коли ми створюємо дуже багато моментів, але не забиваємо. Футбол – така гра, що рано чи пізно, нам теж може залетіти гол від суперника. Так воно і сталося, причому вже не вперше. Тому емоції негативні, не знаю, що коментувати. Коли вийшов на заміну, інколи втрачав м’яч, інколи завдавав ударів, міг забити. Виходив з великим бажанням допомогти команді, щось вийшло, щось – ні, це футбол. Завжди хочеться грати якомога якісніше та краще. Сьогодні ми грали проти хорошої команди.
- Як почуваєтеся після пошкодження? Чи вже повністю відновилися?
- Нормально, все добре, мене більше нічого не турбує. Добре фізично підготувався до цієї гри, відпочив. Але все-таки трохи помітно, що протягом останніх двох тижнів не тренувався з командою – ритм трохи втрачається. Але нічого страшного, попереду є час, щоб набрати форму. На жаль, втрачаємо дуже важливі для нас залікові бали.
- Попереду пауза на матчі збірних, тобто, за цей час можна буде ще покращити свої кондиції?
- Так, буду готуватися. А з приводу гри, повторюся, ми не реалізовуємо дуже багато моментів. Якби забили 3-4 м’ячі, всі казали б, що все супер, все добре. А коли 1:1, казатимуть, що якість гри не та, «Динамо» не те. Ми до цього вже звикли. Але я вважаю, що це добре, коли є моменти. Просто потрібно їх використовувати, тоді був би зовсім інший настрій та й зовсім інша картина у турнірній таблиці.
- Останнім часом команду багато критикують за невтішні результати у Лізі конференцій та чемпіонаті України. Як ви справляєтеся? Мабуть, неможливо не звертати на це увагу?
- Звісно, усе помічаємо, у всіх є інтернет, відкритий доступ. Читаємо це, бачимо, інколи людей зустрічаємо, які можуть сказати не дуже приємні речі. Що допомагає? Та не знаю, важко сказати. Буває поганий сон, не сплю вночі. Буває поганий апетит, думаю багато. Коли приїжджаю додому, дивлюся свою гру, передивляюся матчі «Динамо», бо не можу заснути. Аналізую свої помилки, дещо стараюся виправляти.
Знаєте, зараз потрібно намагатися якомога швидше забути цей негатив, а залишити лише позитив. Це дуже тяжко, але по-іншому не буде. Якщо думати про цю гру з позиції негативу, будеш всю свою внутрішню енергію туди й направляти. Це не є нормально.
Але у нас люди вважають, якщо ти програв, то повинен ходити пригніченим опустивши голову. Так неприємно, зараз дуже неприємно, не хочеться бачити уболівальників, бо соромно. Але це наша праця, ми це розуміємо, повірте, всі хлопці, всі тренери хочуть одного – щоб «Динамо» стало чемпіоном. Ми все для цього зробимо. Так, зараз важко, але назвіть якусь команду, яка не втрачає очки. І «Манчестер Сіті» втрачає, і «Ліверпуль», і «Шахтар». Це неприємно, але не робімо з цього трагедію.
