- Сьогодні вийшла складна гра, оскільки суперник закрився біля своїх воріт, а ті моменти, які в нас виникали, ми не могли реалізувати. Їх було більш ніж достатньо, щоб зняти всі питання про переможця ще в першому таймі, але слабка реалізація – це наша хвороба. У другому таймі почали трохи нервувати, але пощастило, що помилився воротар суперника.
- Наскільки впевнено зіграв сьогодні Киблицький?
- Поки не хотілося би аналізувати по гарячих слідах, але було кілька інфарктних ситуацій – слава богу, що все так закінчилося.
- Воротарі рівноцінно отримують на турнірі ігрову практику – вчора грав Суркіс, сьогодні Киблицький...
- Так, ми проводимо ротацію, даємо однакову кількість ігрового часу. Учора Суркіс зіграв один повний матч, а в іншому відіграв один тайм. Сьогодні вже Киблицький зіграв повний матч, а у вчорашньому провів на полі один тайм. Усе по-чесному. Наше завдання – набрати фізичну форму, відчути ігровий тонус.
- Двох воротарів достатньо під час подібного підготовчого турніру?
- Звичайно, достатньо. У нас ще є третій воротар – Микитенко, але він хворів, тому сюди не приїхав. Також і в чемпіонаті України ми проводимо ротацію – то один грає, то другий, то третій. Намагаємося розподіляти ігровий час між усіма.
- Матчі, які «Динамо» проводить на турнірі, різні за напругою. Це позначається на діях воротарів?
- Ми не дивимося на суперників, а акцентуємо увагу на своїй грі. Готуємося до кожної гри, і виходимо зі свого плану, який був складений ще в Києві – незалежно від того, граємо ми з «Шахтарем» або «Прикарпаттям».
- Зі свого досвіду можете сказати, скільки воротар повинен пропустити, щоб дорости до професіонала?
- Дуже багато – причому як складних, так і простих, після своїх же помилок. Вони мають вчитися та отримувати користь. Ніхто їх не сварить – розібрали момент, обговорили, як треба було зіграти, й забули.
- Не дивно, що В'ячеслав Суркіс знаходиться в центрі загальної уваги. Що ви можете сказати про його прогрес?
- Я не Ванга, щоб давати прогнози. Але наразі щодо ставлення до футболу та бажання у нас до нього немає жодної претензії. А чи стане він футболістом, залежить лише від нього. Відомо, що успіхів досягають за рахунок 5% таланту та 95% працездатності. У кожного є свій певний рівень.
- У воротарів присутній фактор конкуренції. Киблицький та Суркіс гідно конкурують один з одним?
- Якщо вони в київському «Динамо», значить вони воротарі приблизно одного рівня. А конкуренція завжди на користь. Якби був один воротар, то, можливо, міг би дозволяти собі працювати аби як. А так усі хлопці стараються.
- Як команда витримує такий графік щоденних ігор?
- Як то кажуть, найкраще тренування – це гра. Видно по хлопцях, що вони втомилися, оскільки ми зіграли вже чотири матчі. Але заради цього ми й їхали сюди. Свідомо попросили, щоб нас визначили у групу з п'ятьма командами, причому доволі високого рівня, щоб хлопці зміцніли, набрали фізичну форму, але при цьому хочемо, по можливості, зайняти місце якомога вище.