В інтерв'ю офіційному сайту «Шальке 04» гравець збірної Марокко розповів про перші тижні в Німеччині, вивчення мови та причини переїзду до Гельзенкірхена.
- Юнесе, ваш перший гол на ФЕЛЬТІНС-Арена ви відсвяткували ефектним сальто. Де навчилися такому?
- У дитинстві я багато грав на вулиці зі своїми друзями. Ми із задоволенням дивилися фільми про карате і намагалися повторити рухи головних героїв. Це могло бути сальто або флік-фляк.
- Ви емоційна людина?
- Якщо забиваю гол, то так. Я просто вибухаю. Результатом цього є мої викрутаси як після голу у ворота «Штутгарту».
- Здається, що вам вдалося швидко інтегруватися. Самі здивовані цим?
- Ні, зовсім не здивований. Розпорядок не сильно відрізняється від того, що був у мене у Франції. Це сильно спрощує завдання. До того ж, хлопці чудово прийняли мене. Ми отримуємо велике задоволення від гри у футбол...
- ... чого у вас не було в Києві?
- У минулому сезоні я був гравцем основи. Ми успішно виступили, стали чемпіонами. Але наступного року я практично перестав потрапляти в основу, тому я вирішив пошукати можливості в іншому клубі. Пропозиція від «Шальке» прийшла якраз вчасно.
- На якій позиції вам подобається грати найбільше?
- Якби була можливість обирати, то на позиції «десятки». Але останнім часом нам вдавалося набирати очки, коли я грав на фланзі. Найголовніше, що ми досягаємо успіху. Де я граю, мені абсолютно не важливо.
- Ви вже обжилися в Німеччині?
- Так і досить швидко. Ми з сім'єю живемо в Реклінгхаузені. Нам подобається це місто. Ми вже були в Оберхаузені і ближче познайомилися з Гельзенкірхеном. Нам особливо цікаво було в зоопарку, у нас з дружиною двоє дітей. Мохамеду 20 місяців, нашій дочці сім місяців. Нещодавно у нас було два вільних дні і ми літали до Дюссельдорфа.
- Чого вам тут не вистачає?
- Моїх батьків. Хоча вони вже нас відвідували і будуть приїжджати ще. Їм до нас летіти півтори години.
- Чи встигли вже вивчити німецьку мову? Які слова ви вже знаєте?
- Привіт. Як справи? Все добре? Увага! Ліво. Право. Один, два, три, чотири...
- Як ви вивчаєте?
- Я намагаюся спілкуватися з людьми. Від своїх товаришів по команді я щодня дізнаюся нові слова. До того ж, я завантажив спеціальний додаток на телефон. Він мені допомагає.
- Хтось із ваших товаришів по команді виступає перекладачем?
- Так, особливо П'єр-Еміль Хойберг. Його мама француженка. Коли ми в роз'їздах, то живемо в одній кімнаті. Також Жоель Матіп, Тіло Керер та Ерік Максим Шупо-Мотінг говорять французькою.
- З недавнього часу ви стали активні у Твіттері та Фейсбуці. Довгий час у вас не було офіційного акаунту, а тепер з'явився. Чому?
- Для мене не так важливо публікувати своє життя, але я хочу підтримувати контакт з уболівальниками і дати їм можливість узяти участь у моїй кар'єрі. На тренуваннях я щодня зустрічаю шанувальників. Це супер. У Монпельє їх особливо багато. Чув, що серед уболівальників «Шальке» теж є мої прихильники.
