Наставник «Динамо» U10 Юрій Ястребінський підбив підсумки фінального дня міжнародного турніру Antalya International Cup та підсумкове третє місце своїх підопічних:
- Перша гра – півфінал з футбольною академією «Манавгат» залишив подвійне враження. Потрібно ще раз переглянути відео цього матчу та розібрати його детальніше, щоб не коментувати гарячими слідами. Мені здалося, що перший тайм нам не вдався, припустилися помилок, за які були покарані. Вкотре хлопчаки проявили характер, довели свою боєздатність та постаралися виправити ситуацію на полі. Вони створили досить багато моментів і були близькими до того, щоб відігратися, але трохи підвела реалізація. По другому таймі мені здалося, що рахунок 2:3 не той результат, з яким мав закінчуватися поєдинок.
Якщо абстрагуватися від результату, гра сподобалася, оскільки ми намагалися створювати моменти, граючи проти старших хлопців – господарів турніру. Буває, що хтось із дітей здригнеться чи злякається, і за помилку одного футболіста розплачується вся команда. Виправляти доводиться також всій команді. Ми розуміємо, де маємо слабкі місця, над помилками треба працювати. У плані психології протягом усієї гри має бути збереження спокою та холодного розрахунку, а не емоції та панікерство. Крім того, дуже важливо, щоб кожен футболіст не був стороннім спостерігачем, а брав участь у кожному моменті. Ці принципи треба щеплювати якраз у цьому віці.
- Здавалося, нашій команді не вистачило лише кілька хвилин, щоб дотиснути суперника та забити третій м'яч.
- Так. Наприкінці матчу, коли у нас була ініціатива, нам не вистачило часу, точних ударів та завершення. Вже не було чіткої взаємодії під час розіграшу комбінацій. Хотілося б, щоби хлопці сміливіше брали ініціативу на себе і були більше націлені на ворота, маючи величезне бажання забити. Бажаю, щоб надалі це почуття у них було.
– Турнір хотілося закінчити на мажорній ноті, вигравши поєдинок за третє місце?
- Так, але цей матч також вийшов трохи нервовим. У цьому віці сили у хлопчаків не безмежні. Це наш перший досвід поєднання активного відпочинку та футбольних баталій. Діти живуть у хороших умовах: смачна їжа, прекрасне море, погода, пригріває сонце. Перша гра вийшла дуже енерговитратною, це, а також те, що ми обіграли команду ташкентського «Локомотива» в групі, далося взнаки. Ми створили багато моментів, але втома вже не дозволяла їх реалізовувати. Десь була неточна передача, десь нападнику не вистачило сил добігти. Це зіграло на руку супернику: було багато фолів при відборі м'яча, хлопчаки нервували, і одне зі стандартних положень у простій ситуації, коли слід було зіграти холоднокровно, призвело до пропущеного м'яча. Так буває.
У нас було бажання відігратися і віра в команду до останнього, хоча було дуже важко забити м'яч, але ми його, як кажуть, «вимучили», хоча знову-таки комбінацій і атак, щоб забити більше м'ячів, було проведено дуже багато. Мені здається ще трохи, і забили б другий. На жаль, суперник вистояв.
Щодо серії пенальті, тут наші хлопці були на висоті, впевнено пробили, виконавши рекомендації, які я їм дав. Звичайно, і наш воротар Іван Гура своєю холоднокровністю змусив понервувати суперника - вони один раз промахнулися, один удар він відбив, чим вселив впевненість у наших хлопчаків. Тим приємніше йому було приймати поздоровлення від усієї команди.
- Які загальні підсумки турніру можете підбити?
- По-перше, вважаю, що терміни проведення турніру дуже вдалі, оскільки в Україні в цей час є своєрідне міжсезоння. Зрозуміло, що втома після участі у всіх турнірах під кінець року дається взнаки. Тут ми не мали на меті за будь-яку ціну зайняти перше місце, а розуміли, що потрібно і добре зіграти, і добре відпочити. Упевнений, хлопчакам це піде на користь. Переконаний, що на цей турнір у листопаді, коли в Києві холодно та погана погода, було б чудово приїжджати й іншим командам «Динамо», наприклад, середньої вікової категорії – їм це було б дуже цікаво. Турнір Antalya International Cup та місто Сіде гідні того, щоб сюди приїжджали різні динамівські команди.