2011 футбольний рік для «Динамо» завершено. Саме час підбити підсумки, що хорошого й не дуже у ньому сталося, які висновки необхідно зробити. Про досягнення команди в році, що минає, говорять результати – навесні «Динамо» фінішувало другим у чемпіонаті Україні, вийшло до фіналу Кубка України та 1/4 фіналу Ліги Європи. У другому півріччі найяскравішим моментом стало здобуття Суперкубка Україні та перше місце в чемпіонаті після двох третин турнірної дистанції. У цей же час «Динамо» не потрапило до групи Ліги чемпіонів, не вийшло з групи Ліги Європи, на ранній стадії вибуло з розіграшу Кубка України. Підсумки року підбив головний тренер «Динамо» Юрій Сьомін.
- Юрію Павловичу, ваш стаж роботи тренером нараховує майже три десятиліття. Чим запам’ятався рік, що минає?
- Він вийшов дуже складним, у ньому були як певні невдачі, так і успіхи. У черговий раз, прийнявши команду, довелося практично все починати спочатку.
- Як і в 2008 році, коли ви очолили «Динамо», перебудова гри під ваше бачення відбувалася поступово. Наскільки гра «Динамо» у 2011 році відповідала вашій футбольній концепції?
- Корективи були потрібні, оскільки з того часу, як я пішов, команда значно змінилася. Багато гравців, на яких будувався той колектив, пішли. Когось нам вдалося придбати, когось ні. Що стосується концепції – відсутня стабільність. На відміну від мого першого періоду роботи в «Динамо», коли була стабільність ігрова. Із чим пов’язана ситуація, що склалася? На мій погляд, у нас багато різнопланових гравців. Вони достатньо добре один одного не розуміють. Є багато виконавців, які полюбляють індивідуальні дії. До спільного знаменника підвести все це не вдалося. Окремі матчі були дуже й дуже хороші, були й ті, які в ігровому плані залишали бажати кращого.
- Охарактеризуйте принципи гри «Динамо» в 2011 році?
- Принципи завжди одні й ті ж самі. Є завдання, які потрібно вирішувати. Має бути присутньою дуже стабільна гра в захисті всіх польових гравців та агресивніша в атаці. Такий наш принцип.
- Яку гру у звітному році можете назвати еталонною?
- Еталонних ігор не буває. Були ігри успішні, хороші, наприклад, удома з «Манчестер Сіті». На мій погляд, це одна з найкращих ігор у виконанні «Динамо». Її якість навіть вища, ніж у той період, коли ми стали чемпіоном України. Чудові матчі провели восени в чемпіонаті України та Кубку України проти «Шахтаря». На жаль, у них перемогти не вдалося. Не завжди у грі, яка естетично здається гарною, виходить досягти перемоги. Тому на перше місце завжди ставиться результат.
- На початку сезону багато нарікань адресувалося грі захисту, але в підсумку в чемпіонаті команда в 20 матчах пропустила 8 м’ячів. Виходить, вдалося зробити висновки?
- Напевно, ми правильно сприйняли критику. Зробили акцент на надійності захисних дій. Ми доволі непогано граємо в захисті, і це стосується дій усіх футболістів. А окремі помилки завжди були й будуть. Це залежить від індивідуальної майстерності футболіста. У нас протягом сезону травмувалося багато провідних гравців. В окремих матчах їх кількість досягала п’ятьох-шістьох, часом не вдавалося набрати повну заявку на гру. Але ми продовжували досягати результату. У матчах із «Металістом», «Карпатами» «Металургом» брали максимум. Можливо, гра була не дуже якісною, але всі гравці, в тому числі й ті, які нещодавно перебували в резерві, боролися за результат. У цьому плані ми добре спрацювали. Сподіваємося, в майбутньому травми нас обійдуть боком, завдяки чому вдасться стабілізувати гру. Ще один момент – від нас весь час вимагають результат. Самі подивіться, за відносно короткий проміжок часу до команди влилася велика група молоді. Ми маємо потерпіти. Напевно, не відразу Блохін став Блохіним, а Бєланов – Бєлановим... Не завжди стабільно грає Гармаш, Ярмоленко, який у цілому проводить дуже сильний чемпіонат. Той же самий Коваль, Хачеріді. Подивіться, яка набралася група українців, всі вони залучаються до національної збірної. Всім нам, у тому числі й уболівальникам, необхідне терпіння. А на тлі придбаної молоддю стабільності має додати вся команди.- Важко було в серпні розлучитися із провідним гравцем півзахисту Романом Єременком, якого ви три роки тому запросили до «Динамо»?
- Звичайно, важко. Але таке життя, так склалася ситуація. Єременко – велика фігура у футболі, недарма він зараз вважається найкращим опорним хавбеком у російській лізі. Але ми йому маємо знайти заміну. Пішов Єременко, став практично постійно грати Гармаш. Так, у нього є помилки, як в останній грі. Але потрібна робота над виправленням, певне терпіння. Все це відразу не відбувається. Гадаєте, пішов досвідчений Єременко, поставив на його місце 20-річного Гармаша, і все пішло? За помахом палички? Але я впевнений, що з Гармаша виросте гравець рівня Єременка, а можливо й ще кращий.
- У 2008 році, переводячи до першої команди Ярмоленка, бачили у ньому якості, які дозволять у майбутньому очолити список найкращих бомбардирів чемпіонату України?
- Поза сумнівом, бачив. Це різноплановий гравець, якого я практично з першого дня роботи в «Динамо» залучав до тренувань з основним складом, давав йому шанс у товариських матчах. Тоді до першої команди прийшла велика група молоді, аналогічна ситуація повторюється й зараз. На зимові збори ми беремо Макаренка, Буяльського, Лухтанова, залучаємо воротаря Бущана. Це зовсім нові прізвища. Робимо акцент, щоб у майбутньому свої вихованці складали основу команди. Це шлях нелегкий, для його подолання потрібен час та терпіння. Ми дуже були засмучені, що вийшовши на хороший рівень гри, отримав важку травму Калитвинцев.
- Влітку «Динамо» поповнили п’ять гравців (Ідейє, Аруна, Дуду, Ескобар, Аді), з яких стабільно заграв лише один. Як оціните проведену трансферну роботу?
- Однозначно не можу сказати, потрібно зачекати. Найголовніше, що було обрано правильний напрямок. Всі запрошені гравці молоді, через це не кожен може відразу заявити про себе. На мій погляд, в окремих матчах Ідейє проявив себе зовсім непогано, але не було стабільності. Аруна зіграв у Суперкубку проти «Шахтаря», всі відразу заговорили, що це суперпридбання. Але надалі він не витримав конкуренції, нового для нього ритму гри та життя. Дуду давали шанс в окремих іграх, виглядав він непогано. Але у зв’язку з високою напругою та необхідністю досягати результату в кожній грі, було дуже складно давати йому більше часу на полі. Про Ескобара та Аді поки говорити не варто. Їх узяли на перегляд, це не ті виконавці, на яких ми серйозно розраховували вже цієї осені. Ми їх переглянули, вони побачили, що із себе представляє «Динамо». Тепер будемо приймати рішення по їхнє майбутнє.
- Навесні на «Динамо» чекає гостра боротьба за перше місце в чемпіонаті. Євро-2012, що наближається, не буде психологічно тиснути на гравців, відволікати їх від вирішення клубних завдань?
- Така ситуація в «Динамо», «Шахтарі», «Металісті», усі перебувають в однакових умовах. Єдиний момент, у нас дуже велика група гравців, яка готується до чемпіонату Європи. Тут, як кажуть, немає лиха без добра. Ми вилетіли з Кубка України, єврокубків. Навантаження на гравців збірної буде більш помірним. Вони в змозі за рахунок хорошої гри в чемпіонаті гідно підготуватися до Євро. Перенавантажень не має бути.
- Три роки тому Алієв та Мілевський входили до числа найкращих гравців та бомбардирів чемпіонату. Чому нинішній рік склався для них, можна сказати, невдало?
- Про Алієва вже багато говорилося. Він мав велику перерву, три-чотири місяці перебував без ігрової практики, повноцінного тренувального циклу. Що стосується Мілевського, у нього своя ситуація... На мій погляд, він дуже цього року здав. Із чим це пов’язано? І він теж про це має подумати.- Шевченко...
- Ви пам’ятаєте хороші матчі Шевченка, коли він у лютому «Бешикташу» забивав м’ячі, чи цієї осені з «Металістом». Андрій багато працював на команду, приніс велику користь. Але він не може постійно грати. Коли Шевченко в хороших кондиціях, він має виходити на поле. Не завжди це виходить, але ми прагнемо. Шевченко має готуватися до чемпіонату Європи, паралельно приносячи користь клубу. А нарікання з боку громадськості будуть завжди.
- Одне з найбільш болючих питань – проблема дисципліни в команді. Чому так багато невиправданих вилучень, причому підводять команду в основному одні й ті ж самі?
- Поясню це дуже великою знервованістю й напругою, які не всі гравці можуть витримати. Покарання, що футболісти отримують, дуже великі. Караються матеріально, через критику в пресі. Вони мають звикнути до напруги, що кожен епізод на футбольному полі грає величезне значення. Що зараз зовсім інше суддівство, й у світі, й у чемпіонаті України. Не можна апелювати до суддів, як би ти був ними не задоволений. У нас це поки не виходить. Правильно сказано, що «караються одні й ті ж самі гравці». Надалі будемо думати, що з ними робити, давати їм більше чи менше ігрового часу. Але ми не можемо їх узяти та відсторонити від команди. Вони мають контракт із клубом, ми їх можемо лише покарати. З іншого боку, де взяти на їхнє місце інших? От коли знайдемо інших, тоді й будуть можливості заміни тих, хто невідповідно поводиться на полі.
- Ігор Суркіс сказав, що підсилення потребують позиції лівого захисника, плеймейкера та нападника. Що до цього додасте?
- Я би сказав трохи по-іншому – захисник, гравець середини поля та лінії атаки.
- Є кандидати, які можуть повернутися до «Динамо» з оренди?
- Складно назвати гравця, який би повернувся з оренди та зараз нам реально допоміг. Не бачу того, хто б яскраво себе показав в іншій команді. Всі віддані до оренди, за винятком Бойка, не зовсім добре себе проявили.
- Під кінець року хочеться чогось оптимістичного. Чим порадуєте вболівальників?
- По-перше, ми зараз у турнірній таблиці на першому місці. По-друге, попрошу у вболівальників більше терпіння, розуміння та підтримки. Її ми маємо відчувати й у непрості періоди, і коли в нас усе добре. Вболівальник теж пізнається у складний час. І або він допомагає команді вибратися з низки невдач, або нещадно критикує. Мені б хотілося, щоб наступного року ситуацію, що склалася, було виправлено.
Дмитро Шаповал, Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)
