Сьогодні в Будинку футболу відбулося засідання футбольного прес-клубу, присвячене виступу юнацької збірної України (U-19) на Євро-2009. У засіданні разом із представниками ЗМІ взяли участь тренери команди Юрій Калитвинцев та Юрій Мороз, капітан Кирило Петров, директор з організації Євро Олександр Бандурко і голова комітету національних збірних команд Федерації футболу України Семен Альтман.
Перші питання були адресовані капітану збірної Кирилу Петрову:
- Кириле, як ти вважаєш, те, що команду вже встигли охрестити «золотими хлопчиками», не завадить вам?
- Гадаю, після фінального матчу всі гравці стали не хлопчиками, а справжніми чоловіками. Що й довели у грі.
- Чи розумієш ти і вся команда, який вантаж відповідальності звалився на ваші плечі після перемоги на Євро? Адже тепер мінімум упродовж п'яти років за вами пильно будуть стежити журналісти...
- Я гадаю, ніхто з хлопців ще не усвідомив, чого ми досягли. Я прокидаюся кожного ранку, дивлюся на медаль, і до сьогодні не вірю, що наша команда - чемпіон Європи. Я вже говорив раніше, що ми переступили на сходинку вище, і тепер будемо вдосконалювати свою гру. Хочеться, щоб це був не останній чемпіонат, який ми виграли. Якщо складеться так, що хтось із нас не зможе проявити себе в «Динамо» чи в іншому клубі, після цього опускати руки не потрібно. Є багато прикладів, коли футболісти залишали Україну і виступали на провідних ролях в закордонних клубах.
Питання до Юрія Калитвинцева
- Юрію Миколайовичу, які потрібні умови, щоб потенціал цих хлопців не загубився в дорослому футболі?
- Все залежить від ставлення самих хлопців і людей, які будуть знаходитися поряд із ними, оскільки з організацією в нас немає жодних проблем. Тому, щоб наблизитися до найвищого рівня, час забути про європейське чемпіонство, воно було давно. Поки хлопці зробили лише маленький крок, щоб стати справді висококласними футболістами.
- У першому матчі зі словенською командою було багато бездумних і безадресних передач. Чим це можна пояснити? Відсутністю відбіркових матчів?
- Тільки хвилюванням. Хлопці були добре підготовлені фізично, тактично, та й технічно також не поступалися супернику. А ось психологічний стан їх трохи підвів. Це не можна пов'язувати з тим, що не було офіційних ігор. На товариські матчі, які ми провели, налаштовували гравців, як на офіційні. На мій погляд, грати за збірну і ставитися до матчів, як до контрольних, – невірно. Нам вдалося закласти це їм в голови ще з 15-річного віку. На перший матч прийшло 12800 глядачів, звичайно, хлопці не звикли грати за такої аудиторії. Якщо чесно, ми думали, що хвилювання мине через 15-20 хвилин, але коли йшла сорокова хвилина матчу, а наші футболісти не могли оговтатися, ми чекали на перерву, щоб їм усе пояснити. Як показав другий тайм, українці могли обіграти словенців. Інша справа, що нам не вдалося забити. Але з цього приводу ми не розчаровувалися, оскільки знали, що якщо не заб'ємо сьогодні, то обов'язково зробимо це в наступному матчі. Вважаю, у фіналі це і сталося.
- Могли б ви поставити себе на місце хлопців, які стали чемпіонами Європи і від яких тепер очікують нових звершень?
- Ні, не можу і не хочу цього робити. Вони пройшли свій шлях, ставши чемпіонами, тренерський штаб також зробив свою роботу. Ці хлопці заслужили на чемпіонство, і тепер усе в їхніх руках. У нас чемпіоном Європи до цього був тільки Юрій Мороз, і він нам розповідав, що це значить. Коли хлопці в роздягальні після перемоги над Англією у фіналі наповнили кубок шампанським і підійшли до нашого тренера із словами:
«Здрастуйте, колего!», Мороз відповів: «Здрастуйте, чемпіони!».
Півтори години швидко закінчилися. Учасники висловили свою думку щодо різних тем і поставили головним дійовим особам усі питання, що цікавили. Пролунала пропозиція створити про переможців турніру фільм. Тепер головне, щоб клуби, в яких виступають футболісти збірної, доклали всіх зусиль, щоб наші молоді таланти не загубилися в дорослому футболі.
Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)
