***
Провівши протягом місяця чотири матчі на виїзді, кияни повернулися на рідний стадіон. За тиждень до зустрічі з «Торпедо» підопічні Віктора Маслова вирвали нічию (3:3) у принципового опонента - московського «Спартака». Слідом за вольовою нічиєю динамівці здобули і вольову перемогу над іншою московською командою - «Торпедо».
Київські шанувальники футболу, які скучили за грою своїх улюбленців, вщерть заповнили трибуни Центрального стадіону. Зустріч діючих чемпіонів із гостями з Москви була не тільки центральною дуеллю туру, а й однією з ключових у всьому сезоні. «Торпедо», ставши чемпіоном 1965 року, два сезони поспіль фінішувало далеко за межами призової зони, але поточну першість почало успішно та підходило до матчу з «Динамо», перебуваючи на 3-й позиції, а в разі успіху мало шанс піднятися в турнірній таблиці.
Перша половина зустрічі пройшла за солідної ігрової переваги господарів. Кияни виконали цілий ряд стандартів і загрожували суперникам завдяки рейдам Мунтяна і Пилипчука. Однак гості оборонялися організовано та злагоджено, за можливості відповідаючи швидкими контратаками. Так, хороші можливості для взяття воріт Віктора Баннікова не використали Стрельцов і Гершкович, вірний момент біля протилежних воріт не реалізували і кияни - Пилипчук пройшов по правому краю вздовж кромки поля, обіграв двох суперників і зробив передачу під удар Пузачу, але нападник із декількох метрів відправив м'яч над поперечиною.
На 35-й хвилині після подачі штрафного м'яч опинився у Едуарда Стрельцова, який застав голкіпера «Динамо» зненацька та вивів «Торпедо» вперед, відзначившись ефектним ударом із льоту в стрибку.
Після перерви динамівці влаштували справжній штурм воріт суперників, зокрема, роблячи ставку на дальні удари, які наносили Сабо та Бишовець. І домоглися свого - на 65-й хвилині Пузач дійшов до кута правого флангу та спрямував м'яч уздовж воріт - цей простріл ударом головою завершив Анатолій Бишовець.
Фінальний відрізок матчу пройшов у обопільних атаках, а вирішальні події дуелі розгорнулися на останніх хвилинах. Шалімов, отримавши м'яч перед порожніми воротами, пробачив «Динамо» і пробив у штангу. Невдача суперників надихнула киян, які продовжували атакувати - і незабаром Бишовець покарав торпедівців за втрачений момент. Після атаки правим флангом і серії рикошетів Анатолій добив м'яч у ворота та поставив знак оклику у видовищному протистоянні.
Після перемоги над «Торпедо» підопічні Віктора Маслова закріпилося на другій позиції, а за підсумками першості-1968 - завоювали свій четвертий чемпіонський титул Радянського Союзу, випередивши московський «Спартак» на 5 пунктів. «Торпедо», у свою чергу, став бронзовим призером чемпіонату.
Відзначимо, що київське «Динамо» залишилося єдиним в історії радянського футболу клубом, якому в трьох сезонах поспіль вручалися золоті медалі (тричі поспіль вигравав чемпіонат і московський ЦСКА, проте в 1946-му році армійці нагород не отримали - їх заснували з наступного сезону).
Чемпіонат СРСР-1968, 14-й тур
20.06.1968. Київ, Центральний стадіон. 95 000 глядачів
«Динамо» (Київ) - «Торпедо» (Москва) - 2:1 (0:1)
«Динамо»: Банніков, Медвідь, Соснихін, Левченко, Сабо, Турянчик, Мунтян, Пузач, Бишовець, Серебряніков, Пилипчук.
«Торпедо»: Кавазашвілі, Непомілуєв, Пахомов, Янець, Чумаков, Шустіков, Леньов, Е.Стрельцов, Шалімов, Гершкович, Паіс (Бреднєв, 83).
Голи: Бишовець (65, 88) - Е.Стрельцов (35).
Попереджений: Сабо.
