«Увесь день тривав розбір завалів в Умані, в місці влучання російської ракети. Станом на цей час відомо вже про 23 загиблих, серед них четверо дітей. Мої співчуття рідним і близьким…
Усім, хто був врятований, – мешканцям цього будинку, сусідніх будинків, які зачепило вибуховою хвилею, – надається необхідна допомога. Я дякую кожному і кожній, хто взяв участь у рятувальній операції та підтримує врятованих людей.
Ракета по Умані, по місту, яке абсолютно мирне, відоме всьому світу тим, що приймало щорічно десятки тисяч паломників-хасидів… Тільки абсолютне зло може коїти такий терор проти України.
На Дніпропетровщині внаслідок сьогоднішнього ракетного удару загинули дві українки. Мати і донька. Ольга – 1992 рік народження, і Вероніка – 2020 рік народження… Ще й трьох років цій дитині не виповнилось! Вічна пам’ять… Співчуття родині, співчуття близьким…
Сьогодні нашим Повітряним силам вдалося збити більшість російських ракет – 21 із 23. Якби не це – державі-терористу вдалося б забрати значно більше життів. І це знов доводить, що зупинити терор і врятувати людей можна лише зброєю – достатньою кількістю достатньо якісної зброї… ППО та сучасна авіація, без якої не буває повністю ефективної ППО… Артилерія, бронетехніка… Усе, що необхідно, щоб дати безпеку нашим містам і селам – як в тилу, так і на передовій. Щоб повернути безпеку і нашим людям, які на поки що окупованій території… Нікого не можемо залишити під владою російського зла…»
Звернення Володимира Зеленського наприкінці 429-го дня війни.
