«Повернувся з Херсонщини – мій день був присвячений передусім цій нашій області.
Безпекова ситуація – наші відповіді на ворожі обстріли Херсонщини, контрбатарейна боротьба та все інше, що роблять наші воїни, щоб окупант знав, що терор ми не пробачимо і не забудемо.
Сьогодні російська армія знову била по Херсонщині, ударила по Бериславу – по місцевій адміністрації, по будинках, по музею... Навіть історичний музей у Бериславі для Росії – це чомусь загроза... Абсолютно позбавлена розуму держава, суто держава-терорист, яку ми знешкодимо.
На вільній території Херсонщини понад 50 сіл майже повністю зруйновані окупантом. Подекуди більш ніж 90% будівель у селах розбиті. Але навіть у такі села люди повертаються, і це доказ, що життя все одно перемагає.
Сьогодні був в одному з найбільших таких сіл – Посад-Покровському. Колись одному з найбільших, до вторгнення Росії. І зробимо все, щоб це село знову було серед найбільших, зробимо все для відбудови наших територій.
Я вдячний усім, хто допомагає відновлювати нормальність життя після російського зла. Усім, хто навіть у таких складних районах продовжує працювати й давати роботу, усім, хто допомагає нашим воїнам.
Особливо хочу подякувати кожному і кожній, хто задіяний у розмінуванні. Це приємно бачити – коли очищені від російських мін і снарядів поля Херсонщини знов обробляються, знову живуть.
Звичайно, зараз таких земель іще небагато й роботи для наших саперів і піротехніків іще вистачає... Але я впевнений, що ми очистимо нашу землю від усіх смертоносних проявів Росії. Уся Україна буде жити».
Звернення Володимира Зеленського наприкінці 393-го дня війни.
