Сьогодні ми розповімо про 1942 рік.
Події
В окупованому німецькими військами Києві в 1942 році було створено кілька футбольних команд – «Рух», «Старт», «Спорт», «Алмаз» тощо. Вони проводили матчі як між собою, так і з командами окупаційних військ.
За команду «Старт», створену на базі хлібозаводу № 1, виступали колишні футболісти київських команд, зокрема «Динамо» та «Локомотива», які з різних причин опинилися в окупованому місті. Усі матчі в Києві, які проводилися на стадіоні «Зеніт» (зараз «Старт» – прим. ред.), окрім першого, афішувалися яскравими кольоровими афішами, на яких наводилися ймовірні склади команд на гру. Згідно з цими даними (без урахування першої гри), за «Старт» виступали колишні гравці «Динамо» – Трусевич, Клименко, Путистін, Гончаренко, Свиридовський (усі – по 9 матчів), Комаров, Коротких (по 8), Тимофеєв (6), Тютчев (5), Кузьменко (4).
Футболісти
У 1942 році народилися майбутні динамівці – захисник Вадим Соснихін та воротар Євген Рудаков.
«Одне життя – одна любов» – це про Вадима Соснихін. Він як потрапив школярем до київського «Динамо», так і присвятив усе життя рідній команді. Один зі стовпів оборони команди 60-70-х років, тим самим заслужив довіру та любов уболівальників. За свою надійну гру отримав прізвисько «Директор».
Фізично сильний, добре підготовлений у технічному плані, Соснихін вдало обирав позицію на полі, вчасно й уміло грав на перехопленні м'яча, при цьому встигав підстраховувати партнерів по захисту. Чотириразовий чемпіон СРСР (1966, 1967, 1968, 1971 рр.), дворазовий володар Кубка СРСР (1964, 1966 рр.), за збірну СРСР провів 7 матчів (1966-1967 рр.). Помер 28 вересня 2003 року в Києві.
Корінний москвич Євген Рудаков опинився в Києві в 20-річному віці на запрошення тренера «Динамо» В'ячеслава Соловйова. Юнак пройшов школу київського дубля за спинами Олега Макарова та Віктора Баннікова, а постійна праця та природний талант зробили його на ціле десятиліття найкращим воротарем СРСР. Свій шанс Рудаков отримав у 1966 році, коли Банніков поїхав у складі збірної на Кубок світу, й дублер свій шанс використав на сто відсотків, ставши на довгі роки першим номером у воротах «Динамо».
Спокійний, урівноважений, упевнений у собі, точно обирав позицію у воротах, упевнено діяв на виходах та вдало керував діями захисників. Шестиразовий чемпіон СРСР (1966, 1967, 1968, 1971, 1974, 1975 рр.), володар Кубка СРСР (1966, 1974 рр.), володар Кубка Кубків (1975 р.) та Суперкубка Європи (1975 р.). За збірну СРСР провів 48 матчів, срібний призер Кубка Європи (1972 р.) та бронзовий призер Олімпійських ігор (1976 р.). Помер 21 грудня 2011 року в Києві.
Пам’ятні матчі
У 1942 році команда «Старт» провела 10 матчів, і в усіх здобула перемоги. Загальна різниця м'ячів – 56:11. 6 та 9 серпня «стартівці» зіграли з командою «Flakelf», яку було створено із солдатів та офіцерів протиповітряної оборони (зенітників), а також льотчиків та механіків київського аеродрому.
У першій грі наші хлопці розгромили суперника – 5:1, святкували перемогу, щоправда скромнішу (5:3) й у матчі-реванші. Другий матч увійшов до історії під назвою «Матч смерті», оскільки незабаром після нього більшість футболістів «Старту» було заарештовано, а чотирьох із них (Миколу Трусевича, Миколу Коротких, Олексія Клименка та Івана Кузьменка) у лютому 1943 року розстріляли. Втім, про мотиви арешту та подальшого розстрілу жодних документів опубліковано не було. Публікації в журналах та газетах, а також окремі книги, видані з приводу даних подій, носять особистісно-мемуарний, історико-популярний або суто літературний характер.
www.fcdynamo.kiev.ua
