Події
Сезон 1960 року приніс київському “Динамо” срібні медалі, але варто додати, що вже наступного року команда під керівництвом В’ячеслава Дмитровича Соловйова вперше в історії завоювала чемпіонство СРСР, перервавши гегемонію московських клубів.
В’ячеслав Соловйов переїхав до Києва й очолив “Динамо” влітку 1959 року в 34-річному віці (цікаво, що в такому ж віці киян почав тренувати і його учень Валерій Лобановський). Молодий тренер зробив ставку на омолодження команди, підвівши до основного складу юних Віктора Серебрянікова, Олега Базилевича, Йожефа Сабо, Валентина Трояновського, які грали поруч із уже досвідченими та зрілими Олегом Макаровим, Володимиром Єрохіним, Юрієм Войновим, Віктором Каневським.
У “срібному” сезоні київське “Динамо” з 30 матчів перемогло у 18-ти, тричі зіграло внічию та 9 разів поступилося (різниця м’ячів 65-37). Найбільше поєдинків провели Валерій Лобановський і Василь Турянчик (по 29).
Саме з 1960 року 21-річний Лобановський, якого Соловйов перемістив із позиції центрального нападника на лівий фланг атаки, став повноцінним футболістом основного складу “Динамо”. У підсумку майбутня легенда киян став найкращим бомбардиром команди, забивши 13 м’ячів у сезоні. А в матчі з “Кайратом” (Алма-Ата) (3:0) він відзначився 700-м голом динамівців у чемпіонатах СРСР. До того ж, за підсумками сезону Лобановський увійшов до списку 33 найкращих футболістів в СРСР, поруч з одноклубниками Юрієм Войновим, Олегом Базилевичем і Віктором Серебряніковим.
Не зайве також відзначити, що 1960 року Юрій Войнов у складі збірної СРСР став чемпіоном Європи - і поки є єдиним футболістом київського “Динамо” та представником України, який завоював цей титул. Півзахисник “біло-синіх” повністю відіграв обидва матчі: з Чехословаччиною (3:0) і фінальний із Югославією (2:1 у додатковий час), у якому взяв участь у гольовій комбінації, що привела до переможного гола Віктора Понєдєльніка. Також разом із збірною СРСР до Франції вирушив нападник “Динамо” Юрій Ковальов, але він на чемпіонаті Європи не зіграв.
Футболісти
25 вересня 1960 року народився один із трьох українців, які завойовували “Золотий м’яч”, - Ігор Бєланов. Нападник починав кар’єру в Одесі, а 1985 року приєднався до “Динамо”, у складі якого двічі виграв чемпіонат і тричі Кубок СРСР, завоював Кубок володарів кубків-1986 і став віце-чемпіоном Європи-1988.
Найуспішнішим для Бєланова видався 1986 рік, коли його яскрава гра на чемпіонаті світу в Мексиці (4 забиті м’ячі, хет-трик у ворота збірної Бельгії), а також результативний виступ у складі киян, які виграли Кубок володарів кубків (найкращий бомбардир розіграшу з 5 голами), стали передумовою для визнання динамівця найкращим футболістом Європи за версією France Football.
У "Динамо" Бєланов грав до 1989 року, провівши за “біло-синіх” 121 матч і забивши 39 м'ячів.
Також цього року з’явилися на світ ще кілька колишніх гравців нашого клубу. Захисник Михайло Олефіренко (роки в “Динамо” - 1977-1986) дебютував у першій команді киян у 1980 році. Всього у складі “біло-синіх” він провів 77 матчів, у яких тричі відзначився голами. Став срібним призером чемпіонату СРСР і володарем Кубку СРСР (1982), а також був у складі «Динамо» у трьох чемпіонських сезонах (1980,1985,1986), однак провів замало матчів для отримання звання чемпіона.
Нападник Олександр Щербаков в 1986 році перейшов до “Динамо” з “Чорноморця”, у якому добре себе зарекомендував, проте в Києві провів усього рік, зігравши 12 матчів і забивши один гол.
Пам’ятні матчі
Основним суперником “Динамо” в боротьбі за чемпіонство в сезоні 1960 року був “Торпедо”, який у підсумку і завоював титул. Тоді “біло-сині” лише набирали силу та двічі поступилися москвичам в очних зустрічах фінального етапу - 0:2 в Москві та 1:2 в Києві.
Відбувся того року й скандальний матч, який торкнувся нашої команди: у липні одна з зустрічей киян із ЦСКА у “Лужниках”, яка багато в чому вирішувала долю виходу у фінальний етап чемпіонату, була перервана на 70-й хвилині (за рахунку 2:1 на користь “Динамо”) через те, що на поле вибігла група місцевих уболівальників, незадоволена діями арбітра. У підсумку кілька десятків шанувальників господарів були затримані, четверо з них були засуджені на терміни від двох до шести років. Рішенням Президії Федерації футболу СРСР ЦСКА зарахували технічну поразку.
Свої найбільші перемоги в сезоні-1960 кияни здобули в Алма-Аті над “Кайратом” (5:0, хет-триком відзначився Каневський, ще по одному м’ячу на рахунку Ковальова та Трояновського) та над “Спартаком” із Вільнюса (із 1962 року - “Жальгіріс”) на Республіканському стадіоні (6:1, дублі оформили Базилевич і Лобановський, також забили Ковальов і Сабо).
