Найкращий бомбардир юнацької першості України динамівець Дмитрій Кремчанін, який відзначився забитим м’ячем у ворота одеського «Чорноморця», поділився враженнями від виїзного матчу, у якому кияни перемогли з великим рахунком 6:1 та достроково оформили чемпіонство:
- Здобути чемпіонство одного разу – це приємно, адже ми не знали, які це емоції. А у нинішньому сезоні було набагато важче захистити титул. Перед зимовою перервою ми відставали від конкурентів на п’ять очок, але уся команда вірила, що ми зможемо повторити це досягнення.
- «Динамо» всьоме стало чемпіоном серед команд U19, це свідчить про те, що академія та юнацький футбол працюють у клубі на найвищому рівні?
- Так. «Динамо» та «Шахтар» завжди змагаються між собою за чемпіонство. Я дуже радий, що ми стали чемпіонами двічі поспіль. У цьому плані домінує саме «Динамо», адже у нас хороша академія, талановиті хлопці, які добре сприймають настанови та вимоги тренерів. Також нам допомагають перемагати дисципліна та мотивація.
- Розкажіть, що відбувалося у роздягальні, про що говорили?
- Усі хлопці вітали одне одного з чемпіонством, серед нас було багато нових футболістів 2008 року народження. Ми ж, гравці 2005 року народження, залишаємо команду у статусі чемпіонів, це дуже приємно. Побажали, щоб у майбутньому «Динамо» U19 продовжувало завойовувати титули та перемагати.
- За тур до завершення юнацької першості ви з 23 м’ячами є найкращим бомбардиром чемпіонату, крім того, команда вже забила 104 м’ячі, тож це сезон, коли б’ються рекорди?
- Так, дуже радий, що і я забиваю багато, і команда, при цьому ми не лише перемагаємо, а й б’ємо рекорди. Приємно залишити такий слід в історії на багато років.
- «Динамо» U19 вже набрало 80 очок, цього сезону команда здобула багато перемог з розгромними рахунками. Така результативність – визначальна риса вашого колективу?
- Ми, дійсно, багато забиваємо, і це дуже добре, адже, пам’ятаю, у минулому сезоні було багато матчів, коли ми атакували з перших і до останніх хвилин, але не могли забити. Ледь не кожна гра завершувалася з різницею усього в один чи два м’ячі, при цьому часто ми реалізовували свої моменти вже після перерви. А зараз добре, що вдається забивати на початку поєдинків, й надалі ми не зупиняємося. Кожен гравець віддається у кожному моменті на максимум, ми перемагаємо з рахунками 6:0 або 7:0, навіть 10:0 і ще створюємо багато моментів, які не використовуємо.
- Коли забивав Іщенко, ви виконували кутовий, але, здалося, не дуже сильно раділи взяттю воріт, з чим це пов’язано?
- І рахунок дозволяв реагувати спокійніше, і ми були впевнені у собі. Я подавав, як зазвичай, добре, що там був Іщенко та забив. На той час рахунок вже був великим, тому емоції проявлялися стриманіше. Звісно, у перерві та після матчу ми усі привітали Данила у роздягальні.
