- Фран, як самопочуття після перенесеної операції?
- Дуже добре, почуваюся краще і краще з кожним днем. Зараз я максимально сконцентрований на відновленні.
- Як зараз проходить твій звичайний день, які тренування, процедури ти виконуєш?
- Вранці встаю приблизно о 8:30, іду до залу, там виконую кардіо і вправи для ніг для підтримки тонусу. Потім снідаю, після чого вирушаю на реабілітацію на тренувальну базу "Динамо". Там я займаюся близько 2,5 годин: виконую комплекс вправ під керівництвом тренера-реабілітолога, наприклад, внутрішнє і зовнішнє обертання плеча, працюю над його рухливістю. Також проходжу такі процедури, як масаж, медичні банки та інші.
- А які подальші кроки твого відновлення?
- Зараз четвертий тиждень реабілітації, сподіваюся, на шостому тижні я вже почну бігати, потроху працювати з м'ячем, піднімати більшу кількість ваги, робити більш рухливі вправи, тому що моя активність зараз значно знижена.
- Футболісту травма завдає не тільки фізичної шкоди, а й моральної. Як ти підтримуєш ментальне здоров'я?
- Дуже важко дивитися матчі "Динамо", коли ти нічим не можеш допомогти команді. І все, що тобі залишається - вболівати за команду перед екраном телевізора. Але це невід'ємна складова періоду відновлення після травм, із цим нічого не поробиш. Я зберігаю терпіння, набираюся сил і подумки уявляю, як буду забивати ще більше голів, коли відновлюсь. Дивлюся гри "Динамо" разом із Міккелем Дуелундом. Ми дуже хочемо повернутися на поле якомога швидше. Коли дивився гру з "Шахтарем", молився, аби ми виграли.
- Днями ти постив чимало сторіс з друзями з київського метро. Вам сподобалось?
- Мої друзі приїжджали до мене, і ми вирішили побачити та відчути справжній Київ, пізнати всі аспекти київського життя. Так, нам сподобалося, ми багато гуляли по місту, відвідали Лавру, отримали масу позитивних емоцій.
- Якими ти бачиш українців?
- Тут дуже приємні, відкриті люди. Я комфортно почуваюся в Україні й серед українців.
- А які місця твоїй родині вже полюбилися в Києві? Наприклад, ресторани, парки, визначні місця...
- Я простий хлопець, не часто ходжу в ресторани. До того ж, моєму сину всього лише три місяці. Ми з дружиною проводимо весь час із ним. Але коли він підросте, будемо частіше гуляти. Люблю гуляти по Майдану, в околицях монумента "Батьківщина-мати", подобається район Липки. Також проводжу час із партнерами по команді - з Сідклеем, Беньяміном, Томашем.
- Як часто тобі вдається вийти на прогулянку містом?
- Не так уже й часто, приблизно тричі на тиждень. Гуляю з сином, але він ще дуже маленький і постійно плаче, йому потрібно їсти, спати. Тому прогулянки містом поки нетривалі і нечасті.
- Як справи з вивченням мови?
- Уже набагато краще. Безумовно, це важке завдання. Але я регулярно займаюся - два рази на тиждень.