Захисник «Динамо» Горан Саблич після повернення з оренди з хорватського «Хайдука» нечасто виходив на поле у складі «Динамо» в першій половині сезону. Останнім часом Юрій Сьомін все частіше довіряє хорвату місце в основному складі. Горан розповів про непростий період у його кар'єрі, свою нинішню гру і перспективи «Динамо» в Кубку УЄФА.
- Горане, як провели три вихідних після гри з «Арсеналом»?
- Вирішив не їхати додому, до Хорватії, а залишився в Києві, щоб провести більше часу з сім'єю - дружиною і дочкою. В останні місяці не вдавалося зробити цього через щільний графік і матчів двічі на тиждень. Отже три дні провів із користю.
- В якому режимі команда працюватиме до повернення збірників?
- У п'ятницю ми збиралися на базі в Конча-Заспа, в суботу буде тренування і контрольна гра. А далі – тренери скажуть. Звичайно, будемо готуватися дуже серйозно, оскільки ми знаємо, які перед нами стоять цілі. А також, які вимоги перед нами ставлять президент клубу і тренер.
- Пауза пішла на користь футболістам?
- Тим, хто не поїхав до розташування своїх збірних, – звичайно. Хлопці змогли трохи відпочити, причому не стільки фізично, скільки психологічно. А от збірникам буде складніше, оскільки на національні команди чекають дуже складні ігри. Чого тільки вартий поєдинок українців із англійцями. Але ми всі добре підготовлені, тому, гадаю, хлопці впораються. Дай Боже тільки, щоб не було травм.
- Як розцінюєте шанси України і Хорватії на вихід до фінальну частини Кубка Світу-2010?
- На даний момент перевага в Англії, оскільки вона виграла в Хорватії на виїзді. А за другу позицію, вважаю, будуть боротися Хорватія та Україна. Звичайно, вболіватиму за своїх, хорватів, але, якщо ми не вийдемо з групи, хотілося б, щоб це зробила Україна. Матч між нашими командами в Загребі буде дуже цікавим. Та й загалом, група в нас підібралася цікава.
- Повернемося до клубних справ. У весняній частині сезону Юрій Сьомін спершу випускав на заміну, а потім ви міцно зайняли місце в основному складі. Тренер знову вам довіряє?
- Я грав у п'яти останніх матчах, тому можна сказати, що тренер став мені довіряти більше, ніж раніше. Але це сталося не через те, що деякі захисники травмувалися і не можуть грати. Я дуже стараюся і хочу довести Юрію Сьоміну, що хочу, можу і заслуговую на місце в основному складі. Не перший рік у «Динамо», тому знаю, що бувають невдалі сезони, коли футболіст знаходиться не в найкращій формі, але бувають і злети. Я, перш за все, професіонал, тренуюся на максимумі своїх можливостей і чекаю на свій шанс. Досвід мене навчив цього.
- З Тарасом Михаликом у центрі захисту знайшли порозуміння?
- Так, Тарас хороший футболіст, старанний. Останні два роки він постійно грає, тому практики в нього вистачає. Я із задоволенням дію з ним у парі.
- До зимової перерви ви виходили на поле тільки в кубкових матчах проти «Олкома», «Зорі» та «Сталі». Прикро було, що тренер на вас не розраховує в серйозніших поєдинках?
- Звичайно. До цього сезон я провів на батьківщині, в «Хайдуку», після серйозної травми коліна. Тренер вирішив, що грати будуть інші футболісти, яким він більше довіряє. Мені було непросто терпіти, але я прагнув щодня знаходити для себе мотивацію і продовжував працювати.
- В той момент не хотілося все залишити й піти до іншого клубу?
- Якщо чесно, були дні, коли думав про це. Але недовго. Я в Києві вже сім років, тому не хотів залишати «Динамо». В мене контракт із клубом ще на два роки, але в той же час я хотів грати, а не сидіти на лавці запасних. Тому вирішив дати бій (посміхається). Подивимося, як складеться.
- У вас тривалий час не було ігрової практики. Чи легко звикли до ігрового ритму?
- Нелегко, але в нас хороший режим тренувань і навантажень, завдяки яким я швидко увійшов до ритму. Щось робив на досвіді. Найскладнішою була перша гра, з полтавською «Ворсклою». А в поєдинках з «Металістом» і мотивація була інша, і рівень адреналіну вищим. Крім того, я хотів дізнатися, чи зможу фізично зіграти на одному рівні кілька ігор поспіль. У принципі, залишився задоволеним. Процес відновлення теж проходить нормально, а найголовніше, що мене не турбують ніякі травми. Зараз є бажання тренуватися і грати.
- «Металісту» ви навіть гол змогли забити, що вам, як гравцю оборонного плану, не властиво…
- Слава богу, що в нас був момент, і в мене вийшло його використати. Гра в Харкові була дуже складною. Кожного тижня грати з одним і тим же суперником нелегко, а тим паче, з такою командою, як «Металіст».
- Зараз відчуваєте себе повноцінним гравцем основного складу?
- Я й раніше себе відчував гравцем команди. А для того, щоб бути футболістом основи, потрібно щодня підтверджувати це право. В «Динамо» дуже сильна конкуренція і якщо тобі дають шанс грати, його потрібно використовувати і намагатися нікому не віддати свою позицію. Мені здається, так думають усі футболісти.
- «Динамо» у чвертьфіналі Кубка УЄФА доведеться зустрітися з ПСЖ. Вже думали про це протистояння?
- Звичайно, адже в нас зараз дуже важливий етап і дуже серйозні поєдинки. Ми дійшли до 1/4 фіналу і отримали хороший шанс. Звичайно, просто не буде, оскільки ПСЖ грає в дуже сильному чемпіонаті й упродовж останнього року показує хороший футбол. У цій команді є достатньо досвідчених гравців. Ми знаємо як свої сильні сторони, так і суперника. Гадаю, добре розберемо французів, обговоримо їхню гру, тренер багато корисного розповість про суперника. Ми будемо максимально готові й докладемо всіх сил, щоб пройти далі. В чемпіонаті в нас відрив у 12 очок, можемо себе почувати достатньо комфортно. Ми відчуваємо в собі сили в Кубку УЄФА дійти до фіналу, оскільки команди, які залишилися, достатньо рівні, з кожною з них можна грати. Гадаю, перед нами відкриваються хороші перспективи.
Світлана Полякова, Інформаційний відділ ФК «Динамо» (Київ)