- У мене немає жодного сумніву в тому, що після смерті лише пам'ять зберігає значимість будь-якої людської фігури, тим паче, такої монументальної брили, як Валерій Васильович.
Лобановський був людиною, яка не просто дарувала радість людям. Ми живемо в непрості, я би навіть сказав, страшні, жахливі часи, коли поруч із пам'ятником Лобановському відбувалися події, які сколихнули не лише нашу країну, але й увесь світ. Монумент Лобановському, закутаний у брезент, нагадував про те, що в Радянському Союзі та Україні була людина, яка своєю роботою, загальнолюдським інтелектом, творчістю, причому, не лише футбольною, вмінням працювати з командами, здатністю створювати універсальні методи тренувального процесу, перемагала в ситуаціях, коли, здавалося б, у його команд не було шансів на перемогу.
Він дарував усій країні настрій. Коли з пам'ятника зняли простирадло, ми побачили, що він, як і раніше, з нами, в нашій пам'яті, не лише тих людей, хто бачив його гру, але й нащадків, наших дітей та онуків. Він залишиться людиною, яка дарувала радість людського спілкування футболістам, а багатомільйонній армії шанувальників – невичерпну енергію, яка сьогодні потрібна всім нам, як ніколи.
Copyright © 2014 FC Dynamo Kyiv