Після поєдинку з «Маріуполем» динамівець поділився враженнями від гри та розповів, як почував себе у місті, де пройшов футбольне становлення:
- Не скажу, що відчував якісь особливі емоції, коли виходив на поле у Маріуполі, але мені було приємно провести тут чотири роки і тепер знову повернутися сюди. Маріуполь – футбольне місто, тут є багато полів та велика кількість іншої інфраструктури.
- Ви починаєте потроху грати після важкої травми. Як себе почуваєте, чи вона вже не заважає?
- Ні, на щастя, вже нічого не турбує. Пройшло вже достатньо часу, і тренер потроху підпускає мене до складу: на 10 хвилин, 15, 20, сьогодні вже зіграв 30. Сподіваюся, скоро наберу форму та гратиму повні матчі.
- Сьогоднішній суперник не був складним для «Динамо»?
- Я б так не сказав: на початку вони створили достатньо проблем для нас, мали моменти, щоб відзначитися, але потім ми забили м’яч та заспокоїли гру.
- Коли ви виходили на заміну, яку настанову отримали від тренерів?
- Попросили просто заспокоїти гру на правому фланзі, зіграти надійніше та простіше, адже ми перемагали 2:0.
- В останніх матчах молодіжна команда «Динамо» не пропускає, це заслуга захисної ланки?
- Так, вже чотири матчі граємо «на нуль», це вдалося завдяки злагодженим діям не лише захисту, а й старанням усієї команди.
- Зараз ви – один з найдосвідченіших гравців у команді, чи допомагаєте, показуєте приклад новим молодим хлопцям 2000-го та 2001-го років народження?
- Хто б мені підказав (посміхається). Так, у якихось моментах намагаюся допомагати, якщо знаю, як краще зробити.
- Чи хтось з рідних та близьких прийшов сьогодні на стадіон вас підтримати?
- Ні, рідним я сказав не приїздити. Коли граю мало, не хочу, щоб вони бачили, та й щоб самому не відволікатися. А взагалі, знайомих бачив багато.
Copyright © FC Dynamo Kyiv