Півзахисник юнацької команди «Динамо» Мирослав Романюк поділився емоціями від перемоги над «Олександрією» (3:0) у матчі 14-го туру Національної ліги U19.
– Команда здобула впевнену перемогу над «Олександрією» на виїзді. Задоволені своїм виступом та виступом усієї команди?
– Так, авжеж. Вважаю, ми змогли виконати тренерські настанови. Завдяки цьому й перемогли.
– Ви відкрили рахунок на початку зустрічі дальнім ударом зі здавалося б неочевидної позиції. Як наважилися на цю спробу?
– Так склалася ситуація, що Арсеній Федоренко сів глибше. Я помітив, що центральна зона вільна і зайшов поміж лініями. Арсеній побачив мене й віддав передачу. Я прийняв вдало м’яч й одразу був налаштований бити, навіть не думав віддавати пас.
– Після першого тайму команда мала велику перевагу. Що казав тренерський штаб у перерві, щоб тримати в тонусі?
– Тренери згадували, що зазвичай у нас практично все вдається в першому таймі, а на другу половину виходимо дещо розслабленими й дозволяємо суперникам більше створювати моментів поблизу наших воріт. Тому нам наголошували на повній концентрації.
– Умови на футбольному полі були непростими. Наскільки вони заважали будувати свою гру?
– Чесно кажучи, трохи заважали, адже поле було не в найкращому стані, особливо після першого тайму. В таких умовах найголовніше залишатися зосередженим, бо м’яч може раптово зупинитися й не дійти до партнера по команді або може поїхати нога, і суперник може скористатися падінням. Водночас вважаю, що ми мали хороші моменти, і нам вдавалися комбінації, які просив здійснювати тренерський штаб.
– Ви відзначилися дублем у цьому поєдинку. Отримали привітання від команди?
– Авжеж, отримав привітання від команди й тренерського штабу. Хотів би подякувати хлопцям, адже без них цих голів не було б. Вони створювали моменти, а я зміг реалізувати їх.
– Кілька тижнів тому «Динамо» зіграло проти «Рейнджерс» в Юнацькій лізі УЄФА, що безперечно стало неоціненним досвідом. Які висновки для себе ви зробили після цього протистояння?
– Звісно, матч-відповідь узагалі не вдався. Після гри тренер сказав, що не впізнав нас. Як на мене, в першому матчі ми дуже добре зіграли: вибігали в атаки, хоч менше були з м’ячем, але добре грали в перехідних фазах, переважали опонентів за моментами. Це протистояння навчило, що завжди треба грати до кінця. Можливо, на матч-відповідь вийшли з думками вже про наступний етап або просто хотіли втримати перевагу. Треба грати до кінця й не зважати на те, що відбулося в першому матчі.
– До зимової перерви «Динамо» зіграє ще два матчі в чемпіонаті. З яким настроєм підходите до цих поєдинків?
– З максимальною концентрацією і бойовим настроєм. Зараз дещо відстаємо від лідерів у турнірній таблиці, але наразі не звертаємо увагу на це. Залишилося два матчі, як сказав тренер, два фінали. На них потрібно вийти з максимальним налаштуванням і здобути максимальний результат.