Футбольний клуб «Динамо» (Київ) вдячний всім, хто підтримував нас протягом тривалого часу оскарження рішень Федерації футболу України щодо зарахування технічної поразки командам «Динамо» за неявку на матчі в Маріуполь.
Звертаючись до Спортивного арбітражного суду, ми розраховували на отримання відповідей на запитання про поважність наших причин для неявки на ці матчі з огляду на ті ризики та небезпеки, про які повідомляли всі правоохоронні органи нашої держави.
Так, до Федерації футболу України, Української Прем’єр-ліги та до ФК «Динамо» протягом червня-серпня 2017 року надійшло сумарно 9 (дев’ять) листів від вищих правоохоронних органів, в яких стверджувалось про небезпечність проведення матчів, та в яких, серед іншого, офіційно зазначалось про отримання відповідними правоохоронними структурами України відомостей про конкретні загрози здійснення терористичних актів. А в листі СБУ за підписом заступника Голови В. Кононенка (від 11 серпня 2017 року), надісланого до ФФУ та УПЛ, окремо підкреслювалось, що проведення цих матчів «несе загрозу життю учасників спортивних заходів, в першу чергу терористичного характеру».
За таких обставин, керівництво ФК «Динамо» не мало морального права відправляти свої команди до міста Маріуполь на ці матчі.
Тим не менш, враховуючи суть обґрунтування позиції Спортивного арбітражного суду, викладену в медіа-релізі від 20 лютого 2018 року, складається враження, що, незважаючи на об’єктивність розгляду справи, прийняття рішення могло базуватися на неповному з’ясуванні всіх доказів, наявних в матеріалах справи.
Так, фактично єдиною причиною відмови ФК «Динамо» в задоволенні його вимог про скасування рішень КДК та АК ФФУ був той факт, що клуб нібито не звертався до Української Прем’єр-Ліги з клопотанням про перенесення матчів. Але таке твердження не відповідає дійсності та повною мірою спростовується доказами, які ми подали до Спортивного арбітражного суду.
ФК «Динамо» тричі звертався як до ФФУ, так і до УПЛ з клопотаннями про перенесення матчів на нейтральне поле: 24 липня, 15 серпня та 23 серпня 2017 року. Нижче докладаємо копії цих листів, які були подані разом з нашою апеляційною скаргою.
Необхідність направлення звернень одночасно і до ФФУ, і до УПЛ була викликана виключно тим, що ці футбольні інституції виявились неспроможними визначитись між собою, хто з них повинен приймати рішення про перенесення матчів, про що свідчить листування між УПЛ та ФФУ, яке також докладалось до скарги.
Отримавши наші листи, а також від правоохоронних органів, УПЛ тричі зверталась до ФФУ з вимогою прийняти відповідне рішення, з огляду на відсутність в УПЛ повноважень для перенесення матчів. В тому числі з посиланням на попередній досвід, коли КДК ФФУ наклав фінансові санкції на УПЛ та скасував рішення останньої про заборону матчу у зв’язку з небезпекою, підтвердженою правоохоронними органами.
В нашій же справі ФФУ то намагалась перекласти відповідальність за можливі наслідки на УПЛ, то похапцем прийняла рішення на рівні виконкому про продовження матчів у Маріуполі , при цьому не розглядаючи заяву «Динамо» і приховуючи інформацію, отриману від правоохоронних органів.
При розгляді справи у CAS ФФУ також не могла визначитись із відповідними повноваженнями.
Отже мусимо констатувати, що твердження CAS про нібито відсутність звернень ФК «Динамо» до УПЛ спростовується матеріалами справи, в якій наявні усі дані листи, які також неодноразово згадуються у скарзі.
Важко гадати, що могло призвести до такої помилки – чи надходження відповіді Федерації лишень за декілька днів до слухання, з купою зайвого матеріалу, ознайомлення з яким могло відволікти увагу від скарги «Динамо», яка була подана 16 грудня 2017 року, чи може втома від 14 годинного слухання, чи його напружений темп, зумовлений, зокрема, втратами часу на неодноразові довготривалі перемовини про мирову угоду, ініційовані судом, в яких Федерація продемонструвала шокуюче небажання розглядати будь-які варіанти… Можливо, спрацювала і обережність CAS у створенні прецеденту, який би міг започаткувати окремий масив практики…
В будь якому випадку, як зазначається в опублікованому прес-релізі, САS в контрасті з перебігом слухань відсторонився від вирішення питання про наявність поважних причин для ФК «Динамо» для неявки на матчі та від визначення безпечності чи небезпечності проведення згаданих матчів у Маріуполі… А тому головне питання футбольної спільноти України, на жаль, залишилось без відповіді.
Ми розуміємо, що це може призвести до повторення ситуації, в тому числі з іншими клубами, яким правоохоронні органи не рекомендуватимуть їхати на матчі з огляду на загрозу життю учасників змагань. Тому закликаємо ФФУ та УПЛ розібратись в своїх повноваженнях, чітко визначити коло своєї відповідальності в регламентних нормах і реально її нести, не змушуючи учасників змагань безперспективно звертатись до всіх одночасно з таких важливих питань, як безпека. Хотілося б застерегти ФФУ та УПЛ від подальшої практики ігнорування висновків компетентних антитерористичних органів, адже рано чи пізно це може призвести до тяжких наслідків.
У цьому зв’язку нагадаємо, що колегія арбітрів САS також з’ясувала та підтвердила той факт, що ФФУ не змогла своєчасно прояснити ситуацію з даним матчем, а її комунікація зі сторонами була непрозорою та нечіткою, і викликана цим плутанина виявилась вирішальною для ФК «Динамо». Навряд чи за таких умов ФФУ виглядає організацією, здатною повноцінно виконувати функцію захисту прав своїх членів, покладену на неї законом.
Сподіваємось, що дана інформація дозволить громадськості чіткіше зрозуміти ситуацію, пов’язану з даним судовим процесом, а ФК «Динамо» очікує на повний текст рішення з обґрунтуванням.
Листи ФК «Динамо» до УПЛ
Лист №630 від 24 липня 2017 р.
Лист №655 від 15 серпня 2017 р.
Лист №730 від 23 серпня 2017 р.
Листи, які УПЛ надсилала до ФФУ у цьому зв’язку:
Лист №568 від 9 серпня 2017 р.
