- Так сталося, що Роман Лазарович, з яким ми граємо на одній позиції, отримав травму, тому наставник сказав, щоб я провів і другий тайм, – почав Орест. – Нічого страшного в цьому немає, оскільки триває підготовка до сезону й потрібно набирати кондиції.
- Судячи з того, з яким настроєм й як ти рухався протягом усієї гри, зараз перебуваєш у хорошій фізичній формі? Або ж так скучив за футболом під час відпустки?
- Ще не в найкращій формі, але що скучив – факт (посміхається). Нам давали завдання на відпустку, щоб ми підтримували себе в нормальному стані. Окрім того, ще бігав у футбол, тому так сталося, що повернувся до розташування клубу в нормальній формі, хоча я лише починаю її набирати.
- Що скажеш про команду «Енергія»?
- Нам дістався вельми досвідчений суперник, який також прагнув довести, що вони – найкращі.
- Ти, як гостроатакуючий хавбек, чимало забиваєш та віддаєш. Що саме з цього тобі подобається більше?
- Хочеться і забивати, і віддавати (посміхається). Найголовніше ж – щоб команда вигравала та досягала максимальних результатів. Я же хочу демонструвати високий рівень гри. А хто буде забивати або пасувати – справа інша.
- Наскільки важливий для команди турнір Макарова? Або ж ставитеся до нього, як до тренування з підвищеною відповідальністю?
- В якому б турнірі ти не брав участь, завжди хочеться вигравати та посідати призові місця. Меморіал Макарова – змагання, через яке проходить підготовка до весняної частини чемпіонату. Тренер може подивитися, хто в якому стані, а футболісти – набрати форму. Потім вирушимо на збори, де підготовка буде вестися ще серйозніша. Тут же, на турнірі, ми повертаємо собі ті кондиції, в яких були до відпустки.
- Тренуватися та грати на синтетиці складніше, ніж на натуральному газоні?
- Звичайно, «живий» газон набагато звичніший і, в якомусь сенсі, легший. У відпустці ж завжди доводилося та доводиться грати на штучному. Тому все нормально, нічого страшного в цьому немає.
