Стартового запалу киян, як виявилося, вистачило хвилин на 10-15, після чого гра вирівнялася, а потім поступово “лінія фронту” пересунулася до воріт Худжамова. Головною зброєю сталеварів стали навісні передачі з флангів, яких більше половини спрямовувалися у розрахунку на уміння грати на “другому поверсі” Сернецького. І Сергій ледь не скористався цим умінням, спрямувавши м’яч точнісінько у поперечину. До речі, Сернецький, який постав перед глядачами минулої середи, — це також окрема тема. Невідомо, що вплинуло на форварда, але у матчі з динамівцями його було не впізнати.
Постійно націлений на ворота суперника, готовий догравати до кінця — це все він. Забігаючи наперед, зазначимо, що Сергій ще скаже своє вагоме слово в матчі, а поки ж, коли здавалося, що господарі повністю встановили контроль над м’ячем, “Динамо” організувало контратаку. Точніше не “Динамо-2”, а сама “Сталь” організувала суперникам взяття воріт. Цимакуридзе затримався в атаці, а Бойко невчасно підсковзнувся, і Петкович, який вискочив крізь захисників, замкнув простріл Романчука. Забивати тепер необхідно було мінімум два м’ячі, що за ешелонованого захисту киян було проблематичним. До честі, господарі за рятувальну місію взялися негайно, влаштувавши щось на кшталт облоги воріт Худжамова, створивши при цьому серію голевих моментів. В останні хвилини тайму перевага “Сталі” було просто колосальною.
Усі передачі сталеварів були абсолютно точними і чіткими, причому кожен гравець практично не допустив жодної помилки. Інакше як пояснити цілковиту розгубленість у цей період аж ніяк не слабкого суперника. Так, гості не знали, куди втікати й що робити!. Але… з голом-відповіддю довелося почекати, і команди пішли до роздягальні за рахунку 0:1.
З перших хвилин другої половини алчевці знову нагадали про свою перевагу, правда, при цьому Алієв ледь не втік сам на сам із Комарицким. Але обійшлося… І тут найдоречніше відбувся гол алчевцев. Сернецький продерся в штрафну крізь лінійний заслін киян (як пам’ятаємо, всі команди київського “Динамо” взяли на озброєння гру в лінію), Сергія було збито, і він сам холоднокровно виконав вирок, щосили “засадивши” м’яч під поперечину. Як забивати Худжамову з “точки”, Сергій знає не з чуток — саме його точний удар з 11-метрової позначки в матчі першого кола в Києві став єдиним для алчевцев у тій зустрічі. Забитий м’яч додав господарям впевненості, і підопічні Волобуєва закрутили у володінні Худжамова таку карусель, що другий гол був лише справою часу. Але він не змусив себе довго чекати. Саванчук, який вийшов на заміну, підстеріг м’яча і з метра “розстріляв” незахищені ворота динамівців.
Володимир ОНИЩЕНКО, головний тренер “Динамо-2”:
— З який завданням ви їхали до Алчевська? Тільки перемагати?
— Ми завжди ставимо лише максимальні завдання. Хоч би яким складом ми не приїжджали сюди чи в будь-яке інше місто — це не має жодного значення. З тих футболістів, яких ми маємо на сьогодні, визначаємо склад і ставимо максимальне завдання — інших завдань у нас немає.
— Вам, особисто, сьогоднішня гра сподобалася?
— Для того, щоб судити про сьогоднішню гру — потрібно перебувати в рівних умовах. Я вітаю Анатолія Волобуєва з перемогою, думаю, що прописка у вищій лізі забезпечена. Я знаю його як тренера і як свого друга, хочу побажати великих успіхів, і щоб “Сталь” якомога довше затрималася у вищій лізі.
— Не здається вам, що Алієв вже переріс рівень “Динамо-2”?
— Це не до мене питання. Якщо ви вважаєте, що переріс — це ваша думка, суб’єктивна точка зору. Є тренери, які безпосередньо стежать за цим питанням. Ці люди визначають — потрібен гравець команди чи ні, корисний чи ні.
"Сталь" А – "Динамо-2" – 2:1 (0:1).
"Динамо-2": Худжамов, Яценко, Допилка, Романчук (Кортуа, 90), Кицута (Зарицкий, 83), Алиев, Оберемко, Сытник, Мандзюк, Кругляк (Чепилов, 56), Петкович (Лысенко, 79).
Голы: Сернецкий (53, с пен), Саванчук (59) - Петкович (39).
Информация газеты "Український футбол".
