У день народження славетного Метра велика динамівська сім’я традиційно зібралася разом, аби вшанувати його безсмертну пам’ять, золотими літерами вписану в історію “Динамо”.
Саме під проводом Валерія Васильовича наш клуб досягав найбільших успіхів і став символом спочатку радянського, а згодом – і українського футболу. На чолі з Лобановським 1975-го року “Динамо” завоювало Кубок володарів кубків і в Суперкубку Європи здолало “Баварію”. А 1986-го року кияни вдруге взяли Кубок кубків, розгромивши “Атлетико”. На внутрішній арені Лобановський біля керма “Динамо” виграв 8 чемпіонатів СРСР, 6 Кубків СРСР, 3 Суперкубки СРСР, а також 5 разів ставав чемпіоном незалежної України та тричі здобув Кубок України. Окрім того, легендарний наставник виховав трьох володарів "Золотого м'яча" – Олега Блохіна (1975), Ігоря Бєланова (1986) й Андрія Шевченка (2004).
За свій тренерський талант, новаторський підхід до футболу та визначні досягнення Валерій Васильович усесвітньо визнаний і включений до когорти найкращих тренерів у футбольній історії.
Футбольна спадщина Лобановського об’єднує покоління шанувальників гри мільйонів, а його життя нерозривно пов’язане й асоціюється з київським “Динамо”.
Сьогодні біля могили Метра на центральній алеї Байкового кладовища зібралася велика кількість людей різного віку – як тих, котрі любили й цінували Валерія Васильовича за життя, так і тих, хто зростав уже після трагічної смерті Лобановського, і для кого він є орієнтиром і прикладом для наслідування.
Покласти квіти до могили та пам’ятника Лобановському прийшли його рідні та близькі, друзі, динамівці різних поколінь, тренери та футболісти, співробітники нашого клубу, уболівальники та журналісти. Серед них – партнери та вихованці Професора: Володимир Мунтян, Андрій Біба, Олексій Михайличенко, Вадим Євтушенко, Михайло Михайлов, Павло Яковенко, Юрій Дмитрулін, Сергій Ковалець і багато інших.
“Напевно, це символічно, що Валерій Васильович народився в такий день – у переддень Різдва, – розповів асистент головного тренера “Динамо” Вадим Євтушенко клубному каналу “біло-синіх”. – Він був і залишається явищем у радянському та українському футболі. Свого часу ця людина зробила величезний внесок у розвиток динамівського та вітчизняного футболу, Лобановський був на крок уперед у всьому. Його футбол актуальний і досі, багато команд використовують напрацювання, які він робив ще в минулому столітті. Валерій Лобановський випереджав свій час, багато сучасних тренерів і в Італії, і в Англії втілюють у життя його ідеї та принципи.
Є ностальгія за тими командами, які створював Валерій Васильович. Але всі – і президент, і тренери “Динамо” – працюють над тим, щоб підтримати та зберегти цей імідж. У нас не завжди виходить, але я думаю, що справжні вболівальники, які розбираються в усіх аспектах футболу, це розуміють. Ми самі зараз працюємо в тренерському штабі команди та намагаємося робити все, щоб покращити результати”.
Мітинг пам’яті продовжився біля пам'ятника наставнику, розташованого в самому серці Києва, біля входу на стадіон “Динамо”, який носить ім’я Валерія Васильовича Лобановського.
Присутні, разом із вихованцями динамівської академії, вшанували пам'ять легенди футболу, поклали квіти до його меморіалу, згадали теплі моменти, пов’язані з Лобановським, і подякували за неоціненний внесок в історію “Динамо”.
Ведучим заходу був заслужений журналіст України, багаторічний динамівець Олександр Липенко, який традиційно розповів багато цікавих фактів про життя та кар'єру Валерія Васильовича.
“Ми живі доти, доки нас пам'ятають”, – такий напис прикрашає колонаду на могилі Метра. Світла пам'ять про Валерія Лобановського буде жити в наших серцях завжди.
Для сучасників і майбутніх поколінь він залишиться символом любові та відданості справі, якій присвятив усього себе.
На стадіоні, який носить його ім'я, біля пам'ятника, спорудженого на його честь, завжди будуть люди. Люди, для яких футбол значить більше, ніж просто гра. Так само, як це було для Валерія Васильовича...
