- Час плине настільки швидко, що, коли думаєш, що тим хлопцям, які за нас уболівали років у 10, зараз років по 40… Час минає невблаганно. Вітаю Володю з істотним ювілеєм. Його 60-річчя – заключне для футболістів 1958 року народження, які грали за «Динамо» (Київ). Він передасть естафету 1959 року. Хто не знає Безсонова – можуть відкрити, почитати про нього в книгах. Ця людина – легенда київського «Динамо», людина, яка у ранньому віці завдяки своєму таланту, бійцівським якостям стала гравцем основного складу київського «Динамо».
Сьогодні ми говоримо, що у 22-23 роки футболісти «подають надії». Володя, здається, у 17 років став гравцем основного складу. Був капітаном молодіжних збірних, київського «Динамо», збірної Радянського Союзу в окремих матчах. Це людина, без якої важко уявити нашу команду. Він був знахідкою для будь-якого тренера. Він міг зіграти на будь-якій позиції, причому не просто зіграти, закрити позицію, а зіграти блискуче, ніби він завжди грав на цій позиції. Цим відрізнявся Володя Безсонов.
Також він вирізнявся неймовірними бійцівськими якостями, він ніколи не прибирав ноги, тому у нього було багато травм. Але сьогодні, коли ми з ним дивимося футбол, йому дуже не подобається, коли нинішні футболісти довго лежать на полі. Я підтримую цю його думку. Все-таки, футбол – це чоловіча гра. Володя був справжнім лицарем на полі. До того ж він багато забивав, він починав як форвард, а закінчував як захисник, і центральний, і крайній. Тільки у воротах він, здається, не стояв.
І людські якості у нього блискучі. У нього прекрасна сім'я, всі знають його доньку, яка теж стала знаменитою спортсменкою. Я від щирого серця вітаю Володю з 60-річчям. Сподіваюся, ми ще не один раз будемо збиратися та відзначати його ювілеї!
Copyright © FC Dynamo Kyiv
