Понад п’ятдесят футболістів чотирьох випусків одного з найкращих дитячо-юнацьких тренерів України всіх часів, нині головного тренера середніх та молодших вікових груп ДЮФШ «Динамо» ім.Валерія Лобановського Олександра Шпакова, зібралися на затишному стадіоні, аби подякувати своєму першому тренеру та визначити найсильніших у запеклих футбольних баталіях. У командах, складених із вихованців 1968, 1976, 1980 та 1985 років народження, виступали гравці, імена яких широко відомі вболівальникам: Ігор Жабченко, Олександр Яценко, Євген Луценко, Анатолій Безсмертний, Святослав Сирота, Сергій Мороз, Сергій Дроценко та багато інших.
Чотири команди зіграли одна з одною, а перше місце, здобувши максимум очок, завоювало «Динамо-85». На другому фінішувало «Динамо-1968», третє та четверте місця поділили ветерани 1976 та 1980 років. Що стосується історичного реєстру, у попередніх чотирьох змаганнях по дві перемоги мали «Динамо-80» та «Динамо-76». Як бачимо, тепер тріумфували наймолодші випускники, з чим їх щиро привітали присутні. До речі, 9-річний онук Олександра Шпакова Андрій теж займається футболом і навіть вийшов в одному матчі на поле.
Власне, проведення «Премії Шпакова» стало приводом зібратися разом випускникам ДЮФШ «Динамо» та подякувати своєму улюбленому тренеру за уроки життя та футболу, за цінні поради, які й донині стають у нагоді. Більше про турнір розповів його організатор, випускник школи «Динамо» (1968 рік народження) Єгор Короткевич:
- Сан Санич, як ми люб’ячи називаємо свого Тренера, дав путівку у футбол людям, які потім прославили Україну на весь світ, Це Андрій Шевченко, Ігор Костюк, Віктор Мороз, Ігор Жабченко та багато інших. Ще для сотень дітей він був за другого батька, його мудрі слова, поради допомогли ствердитися у житті, стати вільними і самодостатніми людьми. Ми всі пишаємося, що зустріли цю чудову людину, навчалися грати у футбол, перемагали у десятках різних турнірах. Ідея об’єднати випускників народилася шість років тому. З кожним роком ми не молодшаємо, але збирається все більше і більше людей, приходять випускники інших років, які також вдячні Олександру Шпакову. Я знаю, як на ці зустрічі чекає сам Сан Санич, він радий бачити кожного з нас, розпитує про сім’ї, робочі справи. Для нього ми назавжди залишимося дітьми! Хочеться побажати здоров’я та ще довго працювати на динамівський футбол. А ми - випускники школи «Динамо» різних років - будемо продовжувати триматися разом та вболівати за улюблений клуб.
Після нагородження переможців та призерів настав час невимушеного спілкування. Зібралися люди футбольні, які переживають за «Динамо» та весь український футбол, розмовляли про перспективи клубу та наявність молодих талантів у дитячій школі.
- Мене дуже тішить, що з цих хлопців, яких колись набирав до школи семирічними, виросли гідні люди, - відзначив Олександр Шпаков. - Не всі випускники стали великими гравцями, але це нормально. Головне, що більшість не загубилися по життю, знайшли своє місце. А футбол із серця не виженеш, і зараз, у солідному віці, їх тягне на поле, емоції вирують такі, що потрібно іноді заспокоювати. Під час зустрічі у нас безліч тем для розмов, у такі хвилини почуваєшся молодим, хочеш ще багато зробити для футболу. Дякую випускникам за увагу, вона дійсно для мене неоціненна.